Токійський людожер (2014—2018)

GoLDra 11 травня 2024, 21:53

Я став Токійським людожером у 2к24, да-да я, можна сказати пройшло 10 років з виходу сія творіння, і ось я здається вперше поринув у цю неочікувано для мене вдалу історію. Як ви зрозуміли сідав я за перегляд з певною недовірою в очікуванні звичайного прохідного аніме, в якому гг просто непереможний монстр, король, повелитель, або навіть практично бог у своєму світі, без слабкостей такий собі ідеал, який підкорює і контролює інших, а виявилося що це набагато більша, глибша історія більше подібна на "Вбивцю Акаме" де в будь-який момент, як може здаватися ключовий персонаж, просто може померти. В токійці кожна смерть +- фронтового персонажа реально відчувається, це як міні трагедія, все завдяки проробленому підкріпленню: спогадами, не здійсненими мріями й навіть монстри постають як слабкі з соціальними та індивідуальними слабкостями та потребами, і це дійсно працює, відчувається не як смерть якогось NPC, а втрата важливої потенційної частини історії, частини життя персонажа який ... реально міг міняти основні події своїми взаємодіями з іншими персонажами, ти замислюєшся, а що якби він вижив, як могла б повернутися історія, можливо міг бути інший вихід з ситуації, більш щасливий, спокійний, правильний. В майбутньому автори все-таки почали грати в "Ігри престолів" (повторювати сюжет Джона Сноу, хто зроз той зроз). Також в аніме демонструють різні найгірші людські риси, наприклад: начальники CCG тримають підлеглих за статистику і простий інструмент, який допоможе трішки піднятися по рангу або виставити їхні досягнення за власні, однак дуже реалістично. Ми бачимо що люди, все-таки можуть звикнути практично до будь-чого, наприклад новачки CCG не хочуть використовувати свій куінке (зроблений з людожерів яких вони принципі й вбили), через досі наявні моральні принципи, совість і провину перед померлим, але з часом все це зникає і перетворюється на звичайну механічну роботу для них. Чітко висвітлили звичайну поведінку більшості людей, коли вони не можуть поставити себе на місце іншої особи, навіть коли та максимально щиро проявляє і показуює свої почуття, ті чи інші дії та наміри, (звичайне вузьке бачення від одного обличчя яке їм вигідне або в яке вони просто вірять) в основному вище сказане відноситься до перших 3 сезонів, 4 сезон все-таки дечим відрізняється, як завершення аніме він несе в собі величезну гору позитивних моральних висновків і змін у розумах і серцях всіх сторін театру (прийняття і примирення). Я його бачу більш вайповим, сімейним і приємним для сприйняття в порівнянні з 1-2 сезоном це так точно, ми знаємо що у них буде все добре і це реально крутий фінал. Читав багато коментарів що після 2 сезону аніме скотилося, я все-таки так не вважаю, нам з середини 2 сезону просто більш обширно даю поглянути на їхній всесвіт (нас відпускають як пташеня з гнізда, побачити щось більше ніж простір в середині одного гнізда) я вважаю що це аніме іде не по прямій лінії, а скоріше як коло-хвиля яка утворилася після падіння краплі у воду, чим дальше тим більшою та просторішою вона стає, спочатку нам показали каплю у вигляді історії декількох людожерів і пари агентів які на них полюють, нам розповідають хто такі людожери, їхні особливості, фізіологію, особливості комунікації про їхню ієрархію та правила, а далі все розширяється і стає масштабнішим і більш розмитим аж поки не зникає повністю. Багато хто не зрозумів 3 сезон даного аніме, а дійсно що ми втрачаємо просто видаливши його, він ніби просто заставляє затамувати подих і в очікуванні чогось нового, якогось руху. В 3 сезоні ми можемо помітити деяку циклічність, ще раз була атака на центральну в'язницю, ще раз була масова операція CCG, ще раз було шоу гурманів, відвідування уже нового кафе і підвалу з масочками. Але насправді автори цим ще більше розширюють наш погляд на цей світ, відповідають на деякі незавершені запитання по відомих персонажах, але ще раз показують що досі нічого глобально не змінилося в їхньому світі. Загалом каламбурний 3 сезон доволі кайфовий, переживання за відомих персонажів не зупиняються, особливо за тих хто знаходиться в новому для них амплуа. Що до мальовки, то від сезону до сезону вона вдосконалювалася і в принципі для мене знаходиться на прийнятому рівні, але анімації іноді не вистачало, пік найгіршої анімації для мене був в перших шести серіях 2 сезону це на мою думку одна з найслабших точок даного аніме. Одна з цікавих позитивних деталей, це розбивання деяких крінжових шаблонів не завжди, але в деяких моментах дуже відчувається: наприклад коли Тока дізнаєця про рейд на їхню кафешку і біжить на емоціях до неї, в моменті вона зупиняється й обдумує, а чим вона там зарадить, а не як наприклад Сакура або деякі інші схожі персонажі з інших аніме, влетять в файт до набагато сильніших персів і буде просто абузою через яку і норм персонажі можуть від'їхати дефаючи цю слабкість, і ще був момент коли полу-монстрика який втратив контроль над тілом почали обіймати й він раптом став нормальним, я такий ну пиздець ну да да і тут віддаляється камера і нам показують що його не обійми заспокоїли, а гігантський дротик в спині))) Якщо ще раз подивитися на що схоже це аніме то загалом кожний із 4 сезонів має свою нотку і відрізняється за жанровим навантаженням, перший сезон може бути більш повсякденним аніме про життя в певному світі та схожим, наприклад на "DxD", а хто дивився фільм "Сутінок" 1987 р також може помітити схожі деталі. Другий сезон більш вже про детективний бойовик з драмою схожий на, "Останній Серафім", "Вбивця Акаме", а становлення персонажа схоже на історію Ґона із "Мисливця-Мисливця" в главі про (Мурах химер), або Ліхта Баха з аніме "Грабіжник". Третій сезон являється екшеном з детективно-трилерною частинкою типу "Хелсінга". Четвертий сезон тут вже доволі важко, тому що дуже багато всього, ну в основному багате наповнення драми, трилера, романтики. З того що дивився віддалено можна побачити "Майстера меча онлайн", "Відгомін літньої пори", "Тавро вітру". Якщо підбивати підсумки по даній анімешці яка відома всім СФам світу, то це кайфова історія з загальним доволі серйозним вайпом, посипана локальними трагедіями з адекватним фіналом, все як я люблю і підсумкова оцінка 1000-6.7 (7) чашок найкращої кави Антейку з 10 ☕☕☕☕☕☕👁️🗾🗾🗾 Читати далі