Мене особисто дуже торкнула ця історія, тому що я уявила що я просто опинилася на місці героїні і втратила свою дочку. Якби я не знала що режисер чоловік, то була б впевнена що тільки жінка і мати може так намагатися повернути своє життя і не заради чоловіка. Я не знаю як пояснити те відчуття коли ти мама і дитина сенс твого життя, бо це звучить несправедливо до чоловіка, але цей фільм про такі відчуття головної героїні. Вона грає прекрасно) Події швидкі, іноді не зовсім зрозуміла хронологія реальностей, але я так добре відчувала чим керується героїня, що це мені не заважало. Я обрала фільм через те що вже бачила один серіал знятий цим режисером і через те що мені стали неприємними американські фільми. Після Оскара 2025 і того що творить Трамп я не можу дивитися американське кіно без певного скептицизму і зневіри... нажаль...
Трошки затягнутий і прогнозований але в цілому доволі цікавий і якісний фільм. А ще трошки бісила головна героїня. Актриса якось дуже перегравала)