Берлін, 1936 рік. Короля фальшивомонетників Соломона беруть на місці злочину і доставляють в концтабір, де знаменитий шахрай стає улюбленцем табірного начальства за допомогу у виготовлення фальшивих купюр.
Потім гестапівці переводять його в закритий табір Заксенхаузен, де за наказом Гітлера збирається секретна група фальшивомонетників, які повинні друкувати фіктивні долари і фунти-стерлінги для підриву економіки ворожих держав.
Єдиною людиною, яка допомагає юнакові дістатися додому, виявляється кондукторка трамваю Ганна Шмітц. За три місяці Міхаель, який уже одужав, приходить до своєї рятівниці, щоб віддячити їй. У юнака і 36-річної жінки починається роман. Досвідчена Ганна вчить Міхаеля усім тонкощам кохання, а натомість просить його читати їй уголос книги. Через кілька місяців Міхаель дізнається, що Ганна зникла, залишивши порожню квартиру. Минає вісім років. Міхаель – студент юридичного факультету, присутній на показовому процесі над нацистськими злочинцями. Серед підсудних він упізнає Ганну.
Мати Алекса опинилась в комі незадовго до падіння Берлінської стіни. А коли, нарешті, прийшла до тями, не було вже ні ГДР, ні країн соціалізму, що «переміг». Через тривогу за здоров`я матері, Александр вирішив не розповідати їй про зміни: адже що ще як не торжество капіталізму може доконати переконану комуністку? Синові довелося піти на обман і перетворити свою квартиру на острівець минулого, в останню фортецю неіснуючої держави. Старанно вдавати, що справа Леніна як і раніше живе й перемагає.
Німеччина, 1942 рік. Головний герой фільму — Фрідріх Ваймер — щойно закінчив школу. Він родом з бідної сім'ї і мріє чого-небудь досягти в житті. Єдина пристрасть героя — це бокс. І одного разу він отримує шанс покращити своє життя: його помічає викладач з елітної національно-політичної академії Гайнріх Фоглер і запрошує поступити до цього навчального закладу. Батько забороняє Фрідріху навчатися в цій академії з етичних міркувань, але той підроблює дозвіл батька і йде без його відома. У прощальній записці погрожує батьку повідомити до гестапо про його відношення до академії у разі, якщо той побажає його забрати.Коли Фрідріх приїжджає до академії, Фоглер стає його наставником і тренером з боксу. Основні принципи навчання в академії — жорстка дисципліна, ідея обраності арійської раси, спартанські умови життя.У академії Фрідріх знаходить нового друга Альбрехта Штайна — уразливого і крихкого за вдачею, з долею скепсису того, що відноситься до нацистської ідеології і в той же час сина гауляйтера. Альбрехт, незважаючи на своє привілейоване становище, знаходиться в постійній конфронтації з тяжкими умовами в академії, тому що не згоден з ідеологією Третього рейху. Нарешті, в одному зі шкільних творів він критикує недавнє шкільне завдання, пов'язане зі спійманням військовополонених, що втекли, при виконанні якого військовополонені були убиті, що, на думку Альбрехта, несправедливо. Отримавши погрози від батька і керівництва школи, Альбрехт здійснює самогубство на уроці фізкультури, втопившись.Фрідріх важко переживає смерть друга і теж розчаровується в поглядах, що нав'язуються йому в академії. Останньою краплею для нього стає відмова керівництва школи опублікувати написаний ним некролог про смерть Альбрехта (у зв'язку із самогубством і іншими небажаними обставинами). Після цього Фрідріх бере участь у змаганнях з боксу між академіями і свідомо програє бій. Його відраховують з академії, відбирають форму, і він в літньому одязі, по снігу йде назустріч своїй новій долі.В останніх кадрах стрічки повідомляється про те, що навіть тоді, коли результат Другої світової війни було вирішено наперед, формування, що складаються з учнів націонал-політичних навчально-виховних установ, продовжували запекло чинити опір. Кожен другий з них загинув.
1936 рік. Північна стіна Айґера — остання «невирішена проблема» Альп, за рішення якої сам Гітлер особисто обіцяє вручити золоті медалі Берлінської олімпіади… Є три знамениті класичні стіни північної орієнтації — Ґранд Жорас, Матергорн, Айґер. Першим — у 1931 — упав Матергорн. У 1935 була пройдена стіна Ґранд Жораса. Але саме Північну стіну Айґера прозвали «Стіною смерті».
Німеччина 70-х. Радикально настроєні нащадки колишніх нацистів, ведені Андреасом Баадером, колишньою журналісткою Ульріке Майнгоф і Ґудрун Енсслін борються проти того, що вони називають обличчям фашизму: проти політики США у В'єтнамі, на Близькому Сході й у країнах третього світу, підтримуваної ключовими фігурами від німецької політики, юриспруденції й індустрії. Баадер, Майнгоф і Енсслін створюють фракцію Червоної Армії й оголошують війну ФРН.
Розпалюється кривава терористична кампанія. Безліч убитих і поранених.
Розповідь про життя і творчість австрійського художника Карла Густава Клімта (Джон Малковіч), основоположника модерна в австрійському живописі. Клімт народився в 19 столітті, коли в живописі і оформленні була сильна академічна традиція. В 1897 він став одним із засновників незалежного від Академії мистецтв відділення, в 1903 році створив "Венські майстерні", які внесли помітний внесок у розвиток австрійського художнього мистецтва.
Реконструкція останніх днів життя Гітлера й інших мешканців бункера рейхсканцелярії. Всі події побачені очима дівчини-стенографістки Траудль Юнге. Вона почала працювати в гітлерівській рейхсканцелярії в 1942 році, коли ще не збентежений першими поразками на Сході фюрер бачив перед собою й Німеччиною винятково світле майбутнє. А завершився цей етап трудової біографії Траудль Юнге, коли практично на її очах пішли з життя й Гітлер з Євою Браун, і подружжя Геббельс із дітьми, а потім з'явилися російські солдати...
Для одних це край світу. Для інших - ворота в нове життя: річка Одер, що розділяє Польщу і Німеччину. Вона як магніт притягує самих несхожих людей, які намагаються знайти дорогу до щастя, безпеку, кращого життя. На цьому перехресті двох світів, де основним законом є самозбереження, чоловіки і жінки ведуть боротьбу за те, щоб зберегти свою гідність і життєві цінності. І хоча одні надії і мрії приречені на крах, іншим призначено збутися з тихою радістю маленького і скромного дива...
