0.0 Сюжет
Третій фільм охоплює події від повернення з Колими 1979 року до перепоховання 19 листопада 1989 року. Інтерв’ю з останнім співкамерником письменника Леонідом Бородіним, колишніми політв’язнями Василем Овсієнком, Левком Лук’яненком дають можливість відтворити останні прижиттєві епізоди Василя Стуса: конфлікт з Ромашовим, видуманий рапорт про поведінку Стуса в камері, його емоційний вибух через наклеп, оголошення голодівки, карцерне перебування, ніч з 3 на 4 вересня 1985 року.
Розіп’ятий на чорному хресті (1992)
Crucified on a Black Cross
6 січня 1992 (Україна)
Україна
53 хв
Читати опис
Третій фільм охоплює події від повернення з Колими 1979 року до перепоховання 19 листопада 1989 року. Інтерв’ю з останнім співкамерником письменника Леонідом Бородіним, колишніми політв’язнями Василем Овсієнком, Левком Лук’яненком дають можливість відтворити останні прижиттєві епізоди Василя Стуса: конфлікт з Ромашовим, видуманий рапорт про поведінку Стуса в камері, його емоційний вибух через наклеп, оголошення голодівки, карцерне перебування, ніч з 3 на 4 вересня 1985 року.
Сюжет
Документальна кінотрилогія про тернистий шлях відомого українського поета, перекладача, політв’язня Василя Стуса. Знята у 1989-1992 роках, розповідає про життя поета, історію знищення дисидента радянською владою, висвітлює його вплив на українське суспільство за життя та після смерті, записує свідчення свідків, знімає ліквідований табір Кучино, у якому перебував Стус, перепоховання Стуса, Литвина і Тихого у 1989 році.Складається з трьох частин: «Верни до мене, пам’яте моя», «У білій стужі сонце України», «Розіп’ятий на чорному хресті».
Просвітлої дороги свічка чорна. Пам'яті Василя Стуса (1992)
Black Candle of the Bright Road. In memory of Vasyl Stus
6 січня 1992 (Україна)
Україна
2 год 32 хв
Читати опис
Документальна кінотрилогія про тернистий шлях відомого українського поета, перекладача, політв’язня Василя Стуса. Знята у 1989-1992 роках, розповідає про життя поета, історію знищення дисидента радянською владою, висвітлює його вплив на українське суспільство за життя та після смерті, записує свідчення свідків, знімає ліквідований табір Кучино, у якому перебував Стус, перепоховання Стуса, Литвина і Тихого у 1989 році.Складається з трьох частин: «Верни до мене, пам’яте моя», «У білій стужі сонце України», «Розіп’ятий на чорному хресті».
Сюжет
Другий фільм охоплює період від першого арешту 12 грудня 1972 року до смерті батька у червні 1978 року. Інтерв’ю з сином Дмитром Стусом, дружиною Валентиною Попелюх, товаришами Олегом Орачем, Євгеном Сверстюком, Опанасом Заливахою, Іваном Калиниченком, Леонідом Селезненком, Семеном Глузманом, Іриною Калинець та іншими розкривають деталі обшуку, ув’язнення, суду 7 вересня 1972 року й арештантського буття письменника.
У білій стужі сонце України (1992)
In the White Cold, the Sun of Ukraine
6 січня 1992 (Україна)
Україна
44 хв
Читати опис
Другий фільм охоплює період від першого арешту 12 грудня 1972 року до смерті батька у червні 1978 року. Інтерв’ю з сином Дмитром Стусом, дружиною Валентиною Попелюх, товаришами Олегом Орачем, Євгеном Сверстюком, Опанасом Заливахою, Іваном Калиниченком, Леонідом Селезненком, Семеном Глузманом, Іриною Калинець та іншими розкривають деталі обшуку, ув’язнення, суду 7 вересня 1972 року й арештантського буття письменника.
Сюжет
Фільм присвячено діяльності правозахисників, членів Української групи сприяння виконання Гельсінських угод, постраждалих від комуністичних репресій в Україні.
Спочатку було їх сорок (1992)
Спочатку було їх сорок...
1 січня 1992 (Світ)
Україна
20 хв
Читати опис
Фільм присвячено діяльності правозахисників, членів Української групи сприяння виконання Гельсінських угод, постраждалих від комуністичних репресій в Україні.
Сюжет
Зйомки фільму почалися у 1987 році й закінчилися у 1989 році. Оскільки архівні матеріали і кінохроніка були малодоступними, автори фільму звернулися через пресу до свідків Голодомору. Їхні історії стали основою стрічки. Прихильники сталіна намагалися авторам перешкоджати у створенні фільму, і тривалий час він лишався забутим. Тільки у 2005 році фільм «33-й. Свідчення очевидців» перезняли з використанням кінохроніки з версії 1989 року та спогадів самого Миколи Локтіонова-Стезенка.
33-й. Свідчення очевидців (1989)
33rd. Witnesses Testimonies
1 січня 2005 (Україна)
СРСР, Україна
59 хв
Читати опис
Зйомки фільму почалися у 1987 році й закінчилися у 1989 році. Оскільки архівні матеріали і кінохроніка були малодоступними, автори фільму звернулися через пресу до свідків Голодомору. Їхні історії стали основою стрічки. Прихильники сталіна намагалися авторам перешкоджати у створенні фільму, і тривалий час він лишався забутим. Тільки у 2005 році фільм «33-й. Свідчення очевидців» перезняли з використанням кінохроніки з версії 1989 року та спогадів самого Миколи Локтіонова-Стезенка.
Сюжет
Фільм знято на замовлення КДІТМ ім. І. К. Карпенка-Карого. У фільмі використано уривки з німих ігрових фільмів, знятих митцями ВУФКУ: «Ягідка кохання» (1926 р., режисер Олександр Довженко), «Сумка дипкур’єра» (1926 р., режисер Олександр Довженко, у ролі Кочегара – Олександр Довженко), «Василина» (1927 р., режисер Ф. Лопатинський), «Чортополох» (1927 р., режисер П. Долина), «Звенигора» (1927 р., режисер О. П. Довженко), «Октябрюхов і Декабрюхов» (1928 р., режисери О. Смірнов і А. Іскандер), «Два дні» (1927 р., режисер Г. Стабовий), «Нічний візник» (1928 р., режисер Г. Тасін). Показано також хроніку (1926–1928 рр.): вул. Карла Маркса і Хрещатик, агітація за 2-у державну позику, пароплав біля причалу Київського річкового порту; науковець показує досліди з «рідким повітрям» (Париж), Свято врожаю на Воронцовому городищі (Черкаська округа), ярмарок: мітинг, проїжджає сільськогосподарська збиральна техніка, селяни танцюють, за святковим столом, [першотравнева] демонстрація перед будинком Київського окрвиконкому, змагання з бігу, робота і делегати Всесоюзного з’їзду патологів, прибуття потягу в Київ, [делегати з’їзду] на судні під час круїзу, перевезення та запуск планерів, мандрівники з Литви на території Одеської кінофабрики ВУФКУ, зйомки на ній фільму «Проданий апетит»; М. П. Охлопков керує зйомкою однієї зі сцен; залізничники у домі відпочинку. Групи журналістів і зацікавлених оглядають початок будівництва Дніпрогесу; льодохід; зйомки ігрових фільмів.
Становлення українського німого кіно (1991)
Stanovlennia ukrainskoho nimoho kino
1 січня 1991 (Світ)
СРСР, Україна
Читати опис
Фільм знято на замовлення КДІТМ ім. І. К. Карпенка-Карого. У фільмі використано уривки з німих ігрових фільмів, знятих митцями ВУФКУ: «Ягідка кохання» (1926 р., режисер Олександр Довженко), «Сумка дипкур’єра» (1926 р., режисер Олександр Довженко, у ролі Кочегара – Олександр Довженко), «Василина» (1927 р., режисер Ф. Лопатинський), «Чортополох» (1927 р., режисер П. Долина), «Звенигора» (1927 р., режисер О. П. Довженко), «Октябрюхов і Декабрюхов» (1928 р., режисери О. Смірнов і А. Іскандер), «Два дні» (1927 р., режисер Г. Стабовий), «Нічний візник» (1928 р., режисер Г. Тасін). Показано також хроніку (1926–1928 рр.): вул. Карла Маркса і Хрещатик, агітація за 2-у державну позику, пароплав біля причалу Київського річкового порту; науковець показує досліди з «рідким повітрям» (Париж), Свято врожаю на Воронцовому городищі (Черкаська округа), ярмарок: мітинг, проїжджає сільськогосподарська збиральна техніка, селяни танцюють, за святковим столом, [першотравнева] демонстрація перед будинком Київського окрвиконкому, змагання з бігу, робота і делегати Всесоюзного з’їзду патологів, прибуття потягу в Київ, [делегати з’їзду] на судні під час круїзу, перевезення та запуск планерів, мандрівники з Литви на території Одеської кінофабрики ВУФКУ, зйомки на ній фільму «Проданий апетит»; М. П. Охлопков керує зйомкою однієї зі сцен; залізничники у домі відпочинку. Групи журналістів і зацікавлених оглядають початок будівництва Дніпрогесу; льодохід; зйомки ігрових фільмів.
Сюжет
Документальний фільм про український народний інструмент – бандуру. У фільмі беруть участь бандуристи: Андрій Бобир, Володимир Горбатюк, Василь Литвин, Віктор Мішалов, Василь Нечепа, Людмила Посікіра; представники та носії кобзарської традиції Георгій Ткаченко і Павло Супрун; молодий співак Василь Жданкін, майстер музичних інструментів Микола Прокопенко і його учень, творчий дослідник поетичної спадщини Григорія Сковороди – Петро Приступов. Текст ведучого читає відомий письменник-фантаст Олесь Бердник.
Кобзо моя... (1989)
My kobzo...
1 січня 1989 (Світ)
СРСР, Україна
57 хв
Читати опис
Документальний фільм про український народний інструмент – бандуру. У фільмі беруть участь бандуристи: Андрій Бобир, Володимир Горбатюк, Василь Литвин, Віктор Мішалов, Василь Нечепа, Людмила Посікіра; представники та носії кобзарської традиції Георгій Ткаченко і Павло Супрун; молодий співак Василь Жданкін, майстер музичних інструментів Микола Прокопенко і його учень, творчий дослідник поетичної спадщини Григорія Сковороди – Петро Приступов. Текст ведучого читає відомий письменник-фантаст Олесь Бердник.Сюжет
Про каральну систему сталінського режиму. У кадрі скульптор й колишній в’язень таборів Ернст Неізвєстний. Тоді він задумав створити у Воркуті меморіал ГУЛАГу. Не ховає емоцій: «Воркута – це місце, де волає каміння, де ми ходимо, по суті, по убієнних. І початок, ідея очищення має починатися з тих місць, де в самому повітрі, у самій землі, у самій природі є пам’ять. Я ходжу крізь тіні. Наче тут присутні душі. Тому тут місце для цього монументу».Монументальний задум Неізвєстного так і не втілили. московія не пройшла очищення. Навпаки, відновила тоталітаризм. У фільмі закарбовано факт ліквідації таборів у Лабитнанґах, спалення бараків.
Табірний пил (1990)
Lagernaia pyl
29 квітня 1990 (Світ)
СРСР, Україна
51 хв
Читати опис
Про каральну систему сталінського режиму. У кадрі скульптор й колишній в’язень таборів Ернст Неізвєстний. Тоді він задумав створити у Воркуті меморіал ГУЛАГу. Не ховає емоцій: «Воркута – це місце, де волає каміння, де ми ходимо, по суті, по убієнних. І початок, ідея очищення має починатися з тих місць, де в самому повітрі, у самій землі, у самій природі є пам’ять. Я ходжу крізь тіні. Наче тут присутні душі. Тому тут місце для цього монументу».Монументальний задум Неізвєстного так і не втілили. московія не пройшла очищення. Навпаки, відновила тоталітаризм. У фільмі закарбовано факт ліквідації таборів у Лабитнанґах, спалення бараків.
Сюжет
Микола Зеров – ще один в’язень Соловецьких таборів. Видатний український поет і чудовий перекладач творів античності, вчений-філолог. Як і інші, був знищений комуністами на Соловках.
Моя адреса – Соловки. Навіщо перекладати Верґілія (1992)
My Address is Solovki: Why Translate Virgil?
1 січня 1992 (Україна)
Україна
21 хв
Читати опис
Микола Зеров – ще один в’язень Соловецьких таборів. Видатний український поет і чудовий перекладач творів античності, вчений-філолог. Як і інші, був знищений комуністами на Соловках.
Сюжет
Длкументальна стрічка висвітлює жорстоку долю жінок і доньок «контрреволюціонерів», які розділили долі своїх рідних у таборах на Соловках.
Моя адреса – Соловки. Не вдарте жінку навіть (1992)
My Address is Solovki: Don't Hit a Woman, Even with a Flower
1 січня 1992 (Україна)
Україна
21 хв
Читати опис
Длкументальна стрічка висвітлює жорстоку долю жінок і доньок «контрреволюціонерів», які розділили долі своїх рідних у таборах на Соловках.
Сюжет
Документальний фільм присвячений трагічній долі видатного українського драматурга Миколи Куліша, репресованого комуністичною владою. Стрічка входить до чотирисерійного циклу про діячів «Розстріляного відродження».
Моя адреса – Соловки. Тягар мовчання (1991)
My Address is Solovki: The Burden of Silence
1 грудня 1991 (Україна)
Україна
31 хв
Читати опис
Документальний фільм присвячений трагічній долі видатного українського драматурга Миколи Куліша, репресованого комуністичною владою. Стрічка входить до чотирисерійного циклу про діячів «Розстріляного відродження».
Сюжет
Повні краси і святості соловецькі острови радянський режим перетворив у «Своп» – соловецьку в’язницю особливого призначення. Тут відбували заслання український режисер, організатор театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, український поет і перекладач Микола Зеров, дружини і діти репресованих «контрреволюціонерів», які розділили участь своїх рідних.
Моя адреса – Соловки. Пастка (1991)
My Address is Solovki: The Trap
1 грудня 1991 (Україна)
Україна
21 хв
Читати опис
Повні краси і святості соловецькі острови радянський режим перетворив у «Своп» – соловецьку в’язницю особливого призначення. Тут відбували заслання український режисер, організатор театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, український поет і перекладач Микола Зеров, дружини і діти репресованих «контрреволюціонерів», які розділили участь своїх рідних.
Сюжет
Про українського художника-літописця УПА Ніла Хасевича. Про митця розповідають ветерани ОУН–УПА С. М. Мудрик, П. Глинчук, односельці С. Гончук, Ю. Удодик, Ф. Марчук, митці Б. І. Стебельський, М. І. Кумановський. Показано встановлення пам’ятного хреста Н. А. Хасевичу в с. Сухівці Рівненського району Рівненської області, проукраїнські мітинги в м. Луцьку (Волинська область), смт Оржеві Рівненського району Рівненської області, с. Пляшева Радивилівського району Рівненської області. Серед присутніх – ветеран ОУН–УПА М. Ф. Семенюк. Краєвиди с. Дюксин Костопільського району Рівненської області. Використано архівні кіно- та фотодокументи.
Здобути або не бути. Ніл Хасевич (1994)
Zdobuty abo ne buty. Nil Khasevych
1 січня 1994 (Світ)
Україна
43 хв
Читати опис
Про українського художника-літописця УПА Ніла Хасевича. Про митця розповідають ветерани ОУН–УПА С. М. Мудрик, П. Глинчук, односельці С. Гончук, Ю. Удодик, Ф. Марчук, митці Б. І. Стебельський, М. І. Кумановський. Показано встановлення пам’ятного хреста Н. А. Хасевичу в с. Сухівці Рівненського району Рівненської області, проукраїнські мітинги в м. Луцьку (Волинська область), смт Оржеві Рівненського району Рівненської області, с. Пляшева Радивилівського району Рівненської області. Серед присутніх – ветеран ОУН–УПА М. Ф. Семенюк. Краєвиди с. Дюксин Костопільського району Рівненської області. Використано архівні кіно- та фотодокументи.
Сюжет
Героїня фільму Ірина Левчанівська розповідає про долю своєї мами Олени Левчанівської, яка була сенаторкою польського Парламенту у 20-ті роки минулого століття. Пані сенаторка (так називали її селяни на Волині) захищала інтереси українців та інших нацменшин, які мешкали на території колишньої Речі Посполитої.
Пані сенаторка (1992)
Pani senatorka
1 січня 1992 (Світ)
Україна
26 хв
Читати опис
Героїня фільму Ірина Левчанівська розповідає про долю своєї мами Олени Левчанівської, яка була сенаторкою польського Парламенту у 20-ті роки минулого століття. Пані сенаторка (так називали її селяни на Волині) захищала інтереси українців та інших нацменшин, які мешкали на території колишньої Речі Посполитої.
Сюжет
Фільм присвячено історії міста Луцька (Волинська область). Показано пам'ятки архітектури: Верхній (Любарта) замок, Свято-Троїцький катедральний собор, Хрестовоздвиженську церкву, катедральний собор Петра і Павла, історичний центр міста, приватний будинок скульптора М. М. Голованя ("будинок з химерами") та інше.В Іпатіївському літописі Луцьк згадується в 1086 році. Місто переходило з рук у руки, один раз навіть було другою столицею Великого Литовського князівства.
Лучеськ великий на Стиру (1992)
Luchesk is Large on the Styr River
1 січня 1992 (Україна)
Україна
10 хв
Читати опис
Фільм присвячено історії міста Луцька (Волинська область). Показано пам'ятки архітектури: Верхній (Любарта) замок, Свято-Троїцький катедральний собор, Хрестовоздвиженську церкву, катедральний собор Петра і Павла, історичний центр міста, приватний будинок скульптора М. М. Голованя ("будинок з химерами") та інше.В Іпатіївському літописі Луцьк згадується в 1086 році. Місто переходило з рук у руки, один раз навіть було другою столицею Великого Литовського князівства.
Сюжет
«Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу. Все життя я мріяв створити щось велике і радісне для людей і не зробив. Я – пасинок влади». До такого висновку прийшов Олександр Довженко під кінець своєї творчості. Трагічно закінчився життєвий шлях видатного режисера. Безмежно любив свій народ, свою землю, а судилося жити, працювати і померти у москві, без права повернення в Україну.Мови: українська; моск. ~ 1%
Олександр Довженко. Роздуми після життя (1992)
Oleksandr Dovzhenko. The Contemplations After Life
1 січня 1992 (Світ)
Україна
20 хв
Читати опис
«Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу. Все життя я мріяв створити щось велике і радісне для людей і не зробив. Я – пасинок влади». До такого висновку прийшов Олександр Довженко під кінець своєї творчості. Трагічно закінчився життєвий шлях видатного режисера. Безмежно любив свій народ, свою землю, а судилося жити, працювати і померти у москві, без права повернення в Україну.Мови: українська; моск. ~ 1%
Сюжет
Кінонарис до портрету першого голови Організації українських націоналістів (ОУН), одного з ідеологів українського націоналізму Євгена Коновальця. Історико-меморіальний музей Євгена Коновальця в родинному будинку Коновальців у с. Зашків Жовківського району Львівської області; біля нього залишки підірваного пам’ятника Євгена Коновальцю і новий пам’ятник йому. Показано світлини: родинні, акторів театральних вистав, часів 1-ї світової війни та еміґрації, посмертне фото.
Земля полковника (1996)
Земля полковника
1 січня 1996 (Світ)
Україна
10 хв
Читати опис
Кінонарис до портрету першого голови Організації українських націоналістів (ОУН), одного з ідеологів українського націоналізму Євгена Коновальця. Історико-меморіальний музей Євгена Коновальця в родинному будинку Коновальців у с. Зашків Жовківського району Львівської області; біля нього залишки підірваного пам’ятника Євгена Коновальцю і новий пам’ятник йому. Показано світлини: родинні, акторів театральних вистав, часів 1-ї світової війни та еміґрації, посмертне фото.
Сюжет
Фільм присвячено проблемі українського національного відродження і пам’яті жертв сталінського терору в Україні. Показано ексгумацію, перепоховання останків жертв репресій, мітинги пам’яті та політичні мітинги у містах Києві, Львові. У кадрі – Н. М. Матвієнко, І. Р. Юхновський, В'ячеслав Чорновіл, Іван Драч, Дмитро Павличко.
Я є народ (1990)
I am the people
1 січня 1990 (Світ)
СРСР, Україна
60 хв
Читати опис
Фільм присвячено проблемі українського національного відродження і пам’яті жертв сталінського терору в Україні. Показано ексгумацію, перепоховання останків жертв репресій, мітинги пам’яті та політичні мітинги у містах Києві, Львові. У кадрі – Н. М. Матвієнко, І. Р. Юхновський, В'ячеслав Чорновіл, Іван Драч, Дмитро Павличко.
Сюжет
Місто Козе́лець пов’язане з ім’ям останнього українського гетьмана Кирила Розумовського і всього роду козака Розума. У спадок нащадкам залишилися чудові храми. Серед них – перлина українського бароко собор Різдва Богородиці.Цей короткометражний фільм входить у як мінімум семисерійний цикл «Золоте намисто України»
Золоте намисто України. Козелець (1992)
The Golden Necklace of Ukraine. Kozelets
1 січня 1992 (Світ)
Україна
11 хв
Читати опис
Місто Козе́лець пов’язане з ім’ям останнього українського гетьмана Кирила Розумовського і всього роду козака Розума. У спадок нащадкам залишилися чудові храми. Серед них – перлина українського бароко собор Різдва Богородиці.Цей короткометражний фільм входить у як мінімум семисерійний цикл «Золоте намисто України»
Сюжет
Про історичне минуле м. Новгород-Сіверського Чернігівської області, його архітектурні пам'ятки. Саме Новгород-Сіверського пішов у похід князь Ігор, тут сумувала за ним Ярославна…Цей короткометражний фільм входить у як мінімум семисерійний цикл «Золоте намисто України»
Золоте намисто України. Новгород-Сіверський (1992)
The Golden Necklace of Ukraine. Novhorod-Siverskyi
1 січня 1992 (Світ)
Україна
11 хв
Читати опис
Про історичне минуле м. Новгород-Сіверського Чернігівської області, його архітектурні пам'ятки. Саме Новгород-Сіверського пішов у похід князь Ігор, тут сумувала за ним Ярославна…Цей короткометражний фільм входить у як мінімум семисерійний цикл «Золоте намисто України»
Сюжет
Для охорони південного кордону Русі князь Ярослав Мудрий заклав місто-фортецю. А в осерді фортеці побудували єпископську церкву. Від того часу у літописах місто називають Білою Церквою. Зберігся Зимовий палац магнатів Браницьких. Показано краєвиди міста, визначні історико-культурні пам’ятки, дендрологічний парк "Олександрія" АН України.у фільмі вжите "Київська Русь" – це московський термін. Правильно Русь, або Русь-Україна https://tyzhden.ua/nezalezhnist-malo-zdobuty-treba-navchytysia-buty-hidnymy-ii/
Золоте намисто України: Місто Юр'їв – Біла Церква (1992)
The Golden Necklace of Ukraine: The City of Yuriev – Bila Tserkva
1 січня 1992 (Світ)
Україна
10 хв
Читати опис
Для охорони південного кордону Русі князь Ярослав Мудрий заклав місто-фортецю. А в осерді фортеці побудували єпископську церкву. Від того часу у літописах місто називають Білою Церквою. Зберігся Зимовий палац магнатів Браницьких. Показано краєвиди міста, визначні історико-культурні пам’ятки, дендрологічний парк "Олександрія" АН України.у фільмі вжите "Київська Русь" – це московський термін. Правильно Русь, або Русь-Україна https://tyzhden.ua/nezalezhnist-malo-zdobuty-treba-navchytysia-buty-hidnymy-ii/
Сюжет
Про українського письменника-шістдесятника, поета, актора режисера та сценариста Миколу Вінграновського (1936-2006).
Микола Вінграновський (1993)
Mykola Vinhranovsky
1 січня 1993 (Світ)
Україна
49 хв
Читати опис
Про українського письменника-шістдесятника, поета, актора режисера та сценариста Миколу Вінграновського (1936-2006).
Сюжет
Документальна стрічка «Бойки» присвячена етнографічній групі українців, які мешкають у Карпатах. Розповідається про їхню історію, звичаї та визначних діячів культури, таких як Юрій-Франц Кульчицький, Іван Франко, Петро Сагайдачний.На відео: різдвяні звичаї бойків, молитва, прикрашання дому, занесення дідуха; історія бойків; музики виконують народну музику, краєвиди Карпат; коментарі істориків та етнографів; розповідь про вірування, особливості християнського обряду бойків; гончарська та деревообробна справа; Перші фестини бойків у місті Турка. Вшанування вояків УПА.
Бойки (1995)
Boykos
1 січня 1995 (Світ)
Україна
50 хв
Читати опис
Документальна стрічка «Бойки» присвячена етнографічній групі українців, які мешкають у Карпатах. Розповідається про їхню історію, звичаї та визначних діячів культури, таких як Юрій-Франц Кульчицький, Іван Франко, Петро Сагайдачний.На відео: різдвяні звичаї бойків, молитва, прикрашання дому, занесення дідуха; історія бойків; музики виконують народну музику, краєвиди Карпат; коментарі істориків та етнографів; розповідь про вірування, особливості християнського обряду бойків; гончарська та деревообробна справа; Перші фестини бойків у місті Турка. Вшанування вояків УПА.
Сюжет
Розповідь про Миколу Сарма-Соколовського, православного священика, який, захищаючи ідеї самостійної України, віддав усе своє життя боротьбі за її незалежність.Ще з молодих років він був керівником одного з підпільних загонів УПА. За свої погляди і діяльність відсидів багато років у радянських концтаборах. Отець Микола – різнобічно обдарована людина: він художник, поет, пісняр-бандурист.
Починаючи з минулого (За що боролася УПА) (1996)
Since the past (What did the UPA fight for)
1 січня 1996 (Україна)
Україна
59 хв
Читати опис
Розповідь про Миколу Сарма-Соколовського, православного священика, який, захищаючи ідеї самостійної України, віддав усе своє життя боротьбі за її незалежність.Ще з молодих років він був керівником одного з підпільних загонів УПА. За свої погляди і діяльність відсидів багато років у радянських концтаборах. Отець Микола – різнобічно обдарована людина: він художник, поет, пісняр-бандурист.
Сюжет
Про життєвий шлях предстоятеля УГКЦ, архієпископа Йосипа Сліпого. Показано церемонію перевезення праху ієрарха до крипти собору св. Юра у м. Львові. Серед присутніх – патріарх УПЦ (КП) Мстислав. Інтерв'ю дають доктори богослов’я Любомир Гузар, Іван Хома, священик П. П. Герилюк-Купчинський, колишній політв’язень Ф. Кушнір, племінниця Ольга Сліпа, громадський діяч Юрій Шухевич.Фільм містить 4 частини:
«Терновий вінок»,
«Гряди по мені»,
«Неофіти»,
«А ще не сьома печатка».
Мови: українська, московська
Заповіт Йосифа Сліпого (1995)
Testament of Joseph the Blind
1 січня 1995 (Україна)
Україна
3 год 30 хв
Читати опис
Про життєвий шлях предстоятеля УГКЦ, архієпископа Йосипа Сліпого. Показано церемонію перевезення праху ієрарха до крипти собору св. Юра у м. Львові. Серед присутніх – патріарх УПЦ (КП) Мстислав. Інтерв'ю дають доктори богослов’я Любомир Гузар, Іван Хома, священик П. П. Герилюк-Купчинський, колишній політв’язень Ф. Кушнір, племінниця Ольга Сліпа, громадський діяч Юрій Шухевич.Фільм містить 4 частини:
«Терновий вінок»,
«Гряди по мені»,
«Неофіти»,
«А ще не сьома печатка».
Мови: українська, московська
Сюжет
Можливо єдине відео, де присутня Параска Плитка-ГорицвітЇї художні полотна порівнюють з мистецтвом Катерини Білокур і Марії Приймаченко. Параска Плитка-Горицвіт залишила 150 своїх рукописних і віддрукованих на машинці книжок під назвою «Подарунок рідному краєві». Вона творила і плекала гуцульський фольклор, була оповідачем гуцульського життя.
Після 10 років таборів на Уралі та Казахстані за співпрацю з ОУН -УПА, у 1954 році Параску Плитку-Горицвіт звільнили за амністією неповнолітніх. Тоді їй було 27. Вона повернулась у рідну Криворівню, оселилась в окремій хатині, що слугувала ковальнею батька, в одній маленькій кімнатці. Згодом тато добудував їй ще одну кімнату.
Дата премєри у світі не правильна
Плакат/постер це зображення з DVD видання: Криворівня душі (2006)
Світ Параски Горицвіт (1992)
The World of Paraska Horytsvit
1 січня 1992 (Україна)
Україна
29 хв
Читати опис
Можливо єдине відео, де присутня Параска Плитка-ГорицвітЇї художні полотна порівнюють з мистецтвом Катерини Білокур і Марії Приймаченко. Параска Плитка-Горицвіт залишила 150 своїх рукописних і віддрукованих на машинці книжок під назвою «Подарунок рідному краєві». Вона творила і плекала гуцульський фольклор, була оповідачем гуцульського життя.
Після 10 років таборів на Уралі та Казахстані за співпрацю з ОУН -УПА, у 1954 році Параску Плитку-Горицвіт звільнили за амністією неповнолітніх. Тоді їй було 27. Вона повернулась у рідну Криворівню, оселилась в окремій хатині, що слугувала ковальнею батька, в одній маленькій кімнатці. Згодом тато добудував їй ще одну кімнату.
Дата премєри у світі не правильна
Плакат/постер це зображення з DVD видання: Криворівня душі (2006)
Сюжет
Докустрічка – присвячена пам’яті української художниці і дисидентки Алли Горської.Своїми спогадами про правозахисницю діляться: художниця Людмила Семикіна, художник Опанас Заливаха, письменник Євген Сверстюк, Леоніда Світлична, народний депутат Лесь Танюк і син Алли Горської Олесь Зарецький. Також у кадрі хворий Іван Світличний.
Усім нам смерть судилась зарання (1991)
Death was destined for all of us early... In memory of Alla Horska
5 січня 1991 (Світ)
СРСР
19 хв
Читати опис
Докустрічка – присвячена пам’яті української художниці і дисидентки Алли Горської.Своїми спогадами про правозахисницю діляться: художниця Людмила Семикіна, художник Опанас Заливаха, письменник Євген Сверстюк, Леоніда Світлична, народний депутат Лесь Танюк і син Алли Горської Олесь Зарецький. Також у кадрі хворий Іван Світличний.
Сюжет (англ.)
Documentary about African political leader Patrice Lumumba, who was Prime Minister of Zaire (now Congo) when he was assassinated in 1961.
Lumumba: Death of a Prophet (1990)
Lumumba: Death of a Prophet
1 листопада 1991 (Світ)
Франція, Швейцарія, Німеччина, Демократична Республіка Конго
1 год 9 хв
Читати опис (англ.)
Documentary about African political leader Patrice Lumumba, who was Prime Minister of Zaire (now Congo) when he was assassinated in 1961.
Сюжет (англ.)
An impressionistic look at the life of Russian poet, Anna Akhmatova, 1889-1966. It begins and ends with footage from her funeral, and includes readings from her diaries and of her poems. Also included are passages of official Sovi...
The Anna Akhmatova File (1990)
The Anna Akhmatova File
1 грудня 1989 (Світ)
СРСР
1 год 5 хв
Читати опис (англ.)
An impressionistic look at the life of Russian poet, Anna Akhmatova, 1889-1966. It begins and ends with footage from her funeral, and includes readings from her diaries and of her poems. Also included are passages of official Sovi...
Сюжет (англ.)
Ron Peck talks about his experiences of growing up as a gay man, the attitudes to homosexuality in Britain, and his journey towards making his film Nighthawks (1978).
Strip Jack Naked: Nighthawks II (1991)
Strip Jack Naked: Nighthawks II
18+
28 червня 1991 (Світ)
Велика Британія
1 год 31 хв
Читати опис (англ.)
Ron Peck talks about his experiences of growing up as a gay man, the attitudes to homosexuality in Britain, and his journey towards making his film Nighthawks (1978).Фільтр
Нещодавно переглянуті: