Дуже точна екранізація роману Куліша з точки зору сюжету. Без прочитання може буде й складно орієнтуватися у персонажах, та як візуальне закріплення історії у пам'яті це те, шо треба. Так, це телевізійна якість, тому костюми і декорації не вражають, а музика занадто вже віддає передачами нульових.
Головна перевага книги - це персонажі, і з ними екранізація обходиться дуже добре. Богдан Ступка ну просто неймовірний антагоніст. Його Брюховецький напевно найбридкіший лиходій українського кіно. Позитивні герої теж втілені напрочуд добре. Тут вам і фактурна Череваниха (Оксана Писанка), і добросердний Черевань (Богдан Бенюк), і харизматичний Кирило Тур (Микола Баклан). Усі на своїх місцях. Хіба що молода гвардія у складі Петруся та Лесі зовсім вже невиразні, але на них і акцент зменшено.
Щодо акцентів. Саме у фільмі вся ця чорна рада у повноті розкриває нові контексти. Складно не помітити, як сильно Брюховецький апелює до існуючої нерівності в Україні, щоб завербувати своїх посл ... ідовників. Так би мовити, агітує робочий клас, щоб влаштувати революцію. Звісно, це було і в романі, та він був написаний задовго до червоної епідемії 1917. Зарахуємо Кулішу плюсик за пророцтво, і похвалимо кіно за різку соціальну критику.
Особливо актуальність підкреслюється тим, що сторонники брюховецького ще й аргументують вибір його вірністю московитам. Бо москаль же краще за ляха. Пропаганда, на жаль, діє безвідмовно. Народ помиляється, як із вибором друзів, так із вибором соціального устрою. Це загрожує знищенню держав, ба навіть гірше, їхньому розділенню. Тому і варто пам'ятати, варто читати Куліша, щоб недопустити чорної ради.