Кому дивитися?
Ви впадає в осад від фільмів Веса Андерсона, вам подобаються яскраво сонячні палітри, абсурд змішаний з конспірологією та теоріями змови, шарите в Американському модернізмі і з легкістю в кожній мізансцені зможе розгледіти шедевр світового мистецтва як наприклад"Смерть Марата" та хоть раз щось чули про ріджіоналізма. Якщо ні, тоді є вірогідність, що кіно вам не зайде. Тут Андрерсовшіна в чистому вигляді яка більше спрямована на фан-базу ніж середньостатистичного глядача. Тут є все за, що його люблять фанати і в той же час все за, що його критикують. Тому нічого не очікуйте, а просто вмикайте та досліджуйте новий світ автора і якщо через 15 хвилин перегляду вас не полишають думки "Що це? І навіщо я це дивлюся?" То краще вимкнути, щоб ваше розчарування не перетворилося на обурливість.
Багато хто пишуть про "Астероїд-Сіті", що коли ви дивилися інші фільми Веса Андерсона, то й цей вам сподобається. Але я не бачив інших його фільмів і хоча сенс мені зрозумілий, "Астероїд-Сіті" відчувається незавершеним. Фільм відображає проблеми, але не показує їхніх рішень. Це приклад того, що фільм, який "змушує задуматися" не стає автоматично хорошим.
Це історія в історії. В театрі ставлять телевиставу, а в виставі розгортається пригода групи персонажів у стилі американського ретрофутуризму 50-х. Щоправда, з кивком у бік усім відомого карантину, який тут складає вагому частину сюжету.
Усе працює на те, щоб глядачі відчували неправильність, штучність двох світів: театру та вистави, що в ньому ставиться. В чорно-білому світі театру актори, режисер, реквізитори живуть заради вистави. Їхнє життя неповне, несамостійне, підкорене роботі. Але яскравий світ вистави теж неповноцінний. Яскраві декорації, неприродно чисті пейзажі, а життя персонажів визначає ... ться сценарієм. Окремо підкреслюється, що смерть дружини головного героя - це просто епізод, який можна викинути, щоб краще виглядало.
"Астероїд-Сіті" буквально про те, що "весь світ театр, а люди в нім актори". Але подано це без особливої іронії чи трагікомізму. Це фільм-коментар, який констатує і так добре відомі речі.