| Країни: | СРСР |
|---|---|
| Жанр: | драма пригоди |
| Прем'єра в Україні: | 30 листопада 1926 |
| Прем'єра в світі: | 16 серпня 1926 |
| Режисер: | Георгій Тасін |
Крим. Середина ХІХ ст. На шкіряній фабриці скупого Алі-бая працює гордий і сміливий «джиґіт» Алім, який не може спокійно дивитися на знущання над робітниками й одного дня дає відсіч. Його звільняють, але з собою він забирає спогади про красуню-дочку колишнього хазяїна – Сару. Дороги молодих людей розходяться. Алім стає на революційний шлях – разом з товаришами тікає в гори та розпочинає підпільну боротьбу. Одне його ім’я наводить жах на поміщиків, мурзів і чиновників. Проти кримськотатарського Робін Гуда влада відправляє загони казаків.
Мова: фільм німий (московські інтертитри)
Код для перегляду рейтингу кінобази Виробничі компанії:
VUFKU (All-Ukrainian Photo-Cinema Administration)
Режисер: Георгій Тасін
Сценаристи: Микола Бажан, Умер Іпчі
Оператори: Mikhail Belskiy, Vladimir Lemke
Фільмування за сценарієм українського поета-аванґардиста Миколи Бажана розпочалися восени 1925 року, коли політика коренізації у національних республіках спричинила запит на національні сюжети. Стрічка знімалася на Чатир-Дазі та Ай-Петрі до кінця літа 1926 року. Роль Аліма зіграв відомий театральний кримськотатарський актор, перший народний артист Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки Хайрі Емір-Заде.
Фільмування консультував директор кримського національного музею – у фільмі з особливою точністю намагалися зафіксувати автентичні деталі життя і побуту кримських татар. Фільм зажив широкої популярності, і 1927 року його показали у Берліні і Парижі.
1935 року фільм перемонтували й випустили у прокат у новій редакції. Таємним розпорядженням «Українфільму» від 21 квітня 1937 року № 700/р стрічку заборонили до показу, а копії знищили.
Прем’єра відреставрованої стрічки відбулася 2014 року на відкритті фестивалю «Німі ночі» в Одесі як присвята 70-річній депортації кримськотатарського народу.
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Алім
як фільм?
чорно-білий: ✅
німий: ✅
вартий уваги: ???
як на мене, перегляд тієї ж «пропалої грамоти» вартує витраченого часу. цей? не знаю. цікаво було подивитися на кримсько-татарську культуру, побут, традиції, але сам фільм (в силу хронометражу) дуже рваний та дьорганий. я засікала, кадри міняється кожні 3-5, максимум 8 секунд. але мушу визнати, він атмосферний