Криниця для спраглих (1965)
Криниця для спраглих
Комуністична влада на 22 роки поклала фільм на полицю, оскільки автор насмілився увести у фільм метафору історії – замулення криниць веде до безповоротних втрат людської пам’яті.
Заборона фільму цк комуністичної партії України, містила таке формулювання:
"Недосвідченість режисера Ю. Іллєнка призвела до того, що у фільмі „Криниця для спраглих“ було допущено ідейні збочення, внаслідок чого фільм не було випущено на екран, а витрати в сумі 268,0 тис. крб. списано на збитки".
Таким чином, зафільмована у 1965 році, ця кінострічка побачила світ лише у 1987 році.
«Криницю для спраглих» було присвячено акторові-курбасівцю Дмитру Мілютенку, який зіграв у фільмі свою останню роль. Знятий на плівку «Нікрон» цей фільм має одне з найбільш контрастних зображень в історії українського кіна та й по сьогодні захоплює свою метафоричністю та поетичністю кіномови.