Yaryna Hanushchak

Попередження: рецензія містить спойлери

Фільм, який викликав у мене масу емоцій, величний та трагічний - це все про фільм Рідла Скота "Гладіатор". У 2001 він взяв Оскара за : "Найкращий фільм", "найкращу чоловічу роль", "найкращі костюми", "найкращий звук", "найкращі візуальні ефекти".
Гладіатор – це жорстока, епічна картина, що розказує драматичну історію однієї людини. Фільм про силу, честь, досягнення, справжню мужність, любов та свободу, що викликає великий спектор емоцій: від азарту змагань, до сліз в трагічні моменти. Дивовижна історична драма, яка не залишить вас байдужими.
"Генерал, що став рабом. Раб, що став гладіатором. Гладіатор, що кинув виклик імперії". У політичних інтригах постраждала абсолютно невинна людина, яка далека від усього цього. Ця історія про те, як чоловіка позбавили волі, його зробили рабом, річчю, але він буде битися, щоб в кінці помститися. Сюжет драматичний, ви співпереживаєте Максимусу , і насолоджуєтесь барвистими боями на арені. Вони виглядають максимально реалістично, а обладунки героїв прекрасно доповнюють цю картину. Задіяли навіть тварин, що теж було в гладіаторських реаліях. Показали достатньо боїв: і ті, які керувались римською армією, та власне гладіаторські бої. Сутички не на життя, а на смерть. Дія картини відбувається в Стародавньому Римі. За задумкою, у фільмі йдеться лише про одного героя, але я б сказала що тут йдеться про долі двох людей, двох суперників - Максимуса, який мстить за свого так названого "батька" Маркуса Авреліуса, та Коммода,сина імператора, якому, власне, батьківської любові не дали.
Крім драми, яка крутиться навколо головного героя, любові та ненависті, я побачила шалений патріотизм. Максимус мстив не лише за свою дружину та свого сина, він мстив за Маркуса Авреліуса та за його ідею щодо Риму. Останні слова Максимуса були не про його сім'ю, а про його державу.
Також протягом фільму йдеться про "дім": на початку він як реальне, фізичне місце де на героя чекають дружина та син, в кінці ж фільму "дім" асоціюється з раєм, де на нього знову ж таки чекає його сім'я. Луцилія своїми словами це досить красиво розмежувала: перед самою смертю вона сказала Максимусу "Ти майже вдома", коли ж смерть забрала нашого Гладіатора, вона закрила йому очі й промовила: "Ти вдома".
Також фільм вражає своїми краєвидами. Наприклад, ліс на початку, великий і величний Колізей або ж нива та дім Максимуса. Музика композиторів Лізи Джеррард і Ханса Циммера чудова, та як ніколи влучна - пробиралася до мурашок. В драматичні моменти усіма силами чіпляє за душу, підкреслюючи картинку. Завдяки музичному супроводу, емоції загострювались в кілька разів.
2 з 2 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: