Арсен Гребенюк

Розважальне кіно на вечір, яке починається доволі похмуро, але швидко перетворюється на "Форт Буаяр". Тут є весь набір кліше, які можна очікувати від фільму про втечу з в'язниці. Його окрасою, звичайно, є сама в'язниця: підземний комплекс, де замість ґратів лазерні промені, а всім ув'язненим вживлено імплантати, якими директор може завдавати болю як йому заманеться.
Головний герой має сумну передісторію, але вона майже не впливає на сюжет. Він швидко проявляє героїчну силу волі та збирає команду спільників, які обдурюють системи охорони. Все це супроводжується регулярними бійками та спогадами про дружину й дитину, заради яких усе це робиться. Як персонаж більший інтерес викликає директор в'язниці, що править у ній, але сам не може її покинути. Тому його в кінці навіть жаль, хоч він і покидьок.
Декорації дуже типові для фантастичних фільмів 90-х, а спецефекти більше полягають у піротехніці. Кульмінація нагадує "Робокопа" чи "Суддю Дредда", та коли до неї доходить, фільм стає швидше смішним, ніж страшним, як мало би бути.
Для своєї категорії непоганий бойовик, який сам не ставить себе дуже серйозно.
0 з 1 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: