"Чи можемо ми знову сяяти?" - Рецензія до фільму «Щоденна доза сонця» / Daily Dose of Sunshine

"Чи можемо ми знову сяяти?"
"Привіт! І знову доброго ранку!"

"Щоденна доза сонця" - це серіал, який досліджує світ всередині психіатричної палати та історії людей, з якими стикається Чон Да Ин, яка щойно стала медсестрою у психіатричному відділенні лікарні. Режисер І Чже Гю, творець зомбі-сенсації "Усі ми мертві", який є 4-м найпопулярнішим неангломовним серіалом Netflix за весь час, знову співпрацює з Netflix у цій зворушливій людській драмі. Актриса Пак Бо Йон повертається в ролі Чон Да Ин, яка переживає особистісний та професійний ріст, незважаючи на труднощі на роботі після переведення з відділення внутрішньої медицини у відділення психічного здоров'я, і глибоко піклується про своїх пацієнтів. До речі нагадую вам про ще одну цьогорічну роль Пак Бо Йон у фільмі "Бетонна утопія", що вийшов 9 серпня 2023 року, який я рекомендую до перегляду. Допис є на сторінці.

Психіатрична допомога є проблемою в усьому світі. У Південній Кореї висока кількість самогубств, тому тема психічного здоров'я є дуже важливою. І такі серіали, як "Щоденна доза сонця", є ключем до початку цих розмов, навіть якщо ця тема сильно стигматизована.

Серіал обережно підходить до зображення психічних захворювань. У "Щоденній дозі сонця" нам допомагає те, що ми не просто сприймаємо інформацію через сприйняття Да Ин. Сценаристи ведуть нас у внутрішні світи пацієнтів, яких ми бачимо. Зображаючи причини, наслідки, а подекуди використовуючи
візуальні ефекти, щоб глядачу було легше уявити внутрішній стан пацієнта.

Доброта у сфері охорони здоров'я - це палиця з двома кінцями. Якщо ви віддаєте занадто багато себе, це може не тільки зламати вас, але й вплинути на людей навколо вас. На прикладі Да Ин ми бачимо це. Додайте до цього соціальну ієрархію, природно притаманну корейській культурі, та додаткову ієрархію, що існує в лікарні між медсестрами та лікарями, і ми побачимо, як добрі наміри Да Ин на практиці не завжди дають бажані результати.

Саме тут нам нагадують, що лікарі - це люди. Медсестри - теж люди. Сюжет не розповідав лиш про історії пацієнтів та головної героїні. Розповідь показала життя всіх персонажів по обидві сторони, не розмежовуючи, а ще й поєднавши проводячи паралелі, показавши, що ніхто від того не застрахований і що уніформа, освіта, навички не робить тих, людей іншими, захищеними чи невразливими.

Але, так само як доброта може викликати проблеми, "Щоденна доза сонця" нагадує нам, що доброта необхідна для того, щоб нагадати всім про людяність пацієнта. Завдяки Да Ин, її колеги згадують, що колись вони теж були більш привітними. Вони теж підходили до пацієнтів по-іншому. Вона нагадує їм про їхню власну людяність у цьому процесі.

Дорама приправлена кумедними моментами і навіть романтичною лінією, що ніяк не заважає, а навпаки гармонійно вплетено в сюжет, і не дає проєкту стати похмурим, що не відповідало б назві. Іншими словами це та сама дорама зі списку тих самих, що у невелику кількість епізодів вплітає додаткові історії, які водночас є невіддільною частиною головного сюжету, що формують суцільну картину.

Кожна серія серіалу "Щоденна доза сонця" пропонує нам, а також Да Ин можливість дізнатися більше про світ психіатрії та її пацієнтів. Акторка Пак Бо Ен та її героїня Да Ен завдяки своїй щирій натурі допомагають зробити цю подорож більш приємною. Завдяки своєму збалансованому тону - не надто похмурому, але й не надто легковажному - та чесному підходу до початку розмови про психічні захворювання і про те, що ми не так вже й відрізняємося від пацієнтів, яких бачимо, "Щоденна доза сонця" дає багато приводів для надії та пізнання.

На подібну тему, але не про лікарів рекомендую вам дораму "Любов до божевілля/Божевільні одне від одного/Mad for Each Other" (2021).