Рецензія. "Геркулес" - Рецензія до фільму «Геркулес» / Hercules

Як людина, яка ніколи не читала про 12 подвигів Геркулеса (Геракла), а лише десь краєм вуха чула про його перемогу над Цербером та знала лише про те що Геркулес син Зевса, можу зі впевненістю сказати що фільм мене вразив. Щоправда, признаюсь, пропри всю акторську майстерність Двейна Джонсона, на початку фільму я не могла сприйняти його в ролі Геркулеса. Лише в кінці я зрозуміла що розміри м'язів актора є як ніколи доречними, та виглядають цілком натурально.
Досить непоганий сюжет (в якому міф про його подвиги показаний лише частково, а міф про те що Геркулес син Зевса в кінці взагалі спростований), який цілком підходить для таких глядачів-незнайок як я.
Також досить гарно спростували міф про Цербера, з якого зробили просто трьох вовків; з кентаврів зробили просто вершників. Це мені здалось досить доречним, оскільки на мою думку режисер вирішив зробити цей фільм максимально наближеним до людей, та акцентувати увагу не на богах та чуді, а на тому що кожна людина може протистояти будь-кому якщо вірити в себе. Передбачення Амфіарая (Ян МакШейн) - вони були чимось міфічним у цьому фільмі, й заставляли нас вірити у фатум, але й вони не збулися.
Тут показана нова художня історія, яка, можливо не зовсім ідеальна, та вбачає в собі багато пропусків які, на жаль, потрібно додумувати самостійно. Достойно прописані персонажі, історії яких зовсім короткі, та згадуються один раз, але цього вистачає для розуміння їхніх вчинків. Найкращим для мене виокремились Іолай (Ріс Річі) та Тадей (Аксель Генні). Якщо перший створював славу для Геркулеса, та навіть врятував його, то Тадей став істинним героєм тоді коли кинувся під стріли та загинув щоб захистити малого хлопчика.
Деякі моменти були надто очевидними: наприклад повернення Автоліка (Руфус С'юелл) в найпотрібніший момент.
Спецефекти в деяких моментах недотягували. Дуже нереалістично виглядали майже всі битви.
Основним фактом що сприяв моєму такому хорошому враженню про цю картину є те які теми розкриваються у фільмі. Досить часто слухаючи фрази деяких героїв можна було задуматись та поглибитись в себе. У фільмі піднімались питання дружби, сім'ї, героїзму, вірності та простого і водночас найскладнішого "я".
Кінострічка Бретта Ретнера несе гарний та досить легкий для розуміння посил, над яким не треба ламати мозок. Влучите в саме яблучко, якщо оберете це кіно до перегляду з друзями або сім'єю.