may4444

Кіно привчає нас до драматизму. Без конфлікту нема сюжету і тому сценаристи пускаються берега, грузять глядача проблемами: від убивств тут і там у неймовірній кількості до м'яко кажучи малоймовірного повстання зомбі. Зубасті вампіри, фашисти другої світової, клінічні психопати тиняються по наших екранах, натякаючи, що життя тяжке і небезпечне, й куди не ступи крок, потрапиш у халепу.
Просто іноді хочеться подивитися фільм, який не буде жахати, печалити і зрештою програмувати нашу підсвідомість на негатив.
Добре, що є комедії! Але комедія натякає - веселощі то несерйозно.
А якщо серйозно?
"Ібіца" показує саме його, життя без трагедій. Просто робота, просто курорт, просто щаслива молодість, інтрижки без розчленування тіла після інтиму. ))) Доброзичливе ставлення незнайомців, так буває, це нормально. Звільнення з роботи не сприймається як привід вийти з вікна.
Розлука закоханих теж не ставить жирну крапку в сюжеті.
В сюжеті звичайного молодого щасливого, хоча й не завжди радісного життя.
Так, актори грають посередньо і сценарій кращий, ніж гра двох основних акторів. Це маленьке розчарування, могло бути значно краще.
Але чорт забирай, я хочу бачити таке кіно!
3 з 3 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: