Що буде, якщо дядечко Том влаштується на роботу до графині Грентхем?

Lilia Omelianenko 6 березня 2018, 9:05

Переможець Оскар - 1990 у номінації "Найкращий фільм"

От здавалося б, фільм, який отримав Оскара, фільм начебто непоганий, а практично нема чого про нього сказати. Сюжет розкритий в анотації, ні більше, ні менше, там немає. Вся прєлєсть - у діалогах, персонажах і напівтонах.

З оригінальністю тут все дуже складно, бо фільм - представник ще одного, офіційно не існуючого, жанру, під назвою “драматичні расові взаємини із прицілом на “Оскар”.

Однак цікаво, що і драматичності тут немає як такої. Дуже м’яко показана зміна ставлення білої господині до свого темношкірого водія? Але вона ніколи не була расисткою, і його не ненавиділа. Просто люди із різних соціальних прошарків багато спілкувалися і поступово потоваришували. Все. І якби тут не було расового підгрунтя, чи потрапив би даний кін у приціл уваги кіноакадеміків? Так, я не люблю кон’юнктуру.

Плюси у фільму, безумовно є, але вони знаходяться, скажімо так, не у сюжетній площині.

Персонажі. Прекрасна місс Дейзі із незламною волею, впертим характером і кілометровим почуттям власної гідності, простецький, але не ликом шитий водій, стомлений маминими примхами син… Тут просто цілий зоопарк персонажів, і всі вони виглядають дуже природньо.
Акторська гра. Загалом, можна б до попереднього пункту, бо без хорошої акторської гри неможливо створити таких персонажів.

Із мінусів: 1) Неквапливість дії, яка переростає у майже повну її відсутність. Наче це просто набір сцен, які ілюструють персонажів, а не цілісна історія, в якій ці персонажі живуть

2) Хотіла сказати “затягнутість”, потім глянула на тривалість фільму… Так, це, мабуть, і правда талант - зняти фільм тривалістю в 1 годину 30 хв. так, щоб здавалося, наче він іде цілих дві. Тут без таланту не обійшлося.