Доктор Смалець

Попередження: рецензія містить спойлери

Багато людей щиро переконані у тому, що найпершою і найголовнішою християнською заповіддю є просте правило нікого не вбивати, якого пересічній людині дуже легко дотримуватись, не докладаючи зайвих зусиль для уникнення нібито найтяжчого гріха. Ця примітивна ілюзія полонила їх тому, що вони ніколи уважно не читали Біблію, як це кілька разів зробив Карл Чайлдерс, маючи час і натхнення.

Англійською мовою позбавити людину життя можна не тільки kill але й murd, що не зовсім одне й те саме. Так само, як і українською: убити (в загальному сенсі) – не обов’язково означає замордувати. Очевидно, що фізичне знищення ворога, який зазіхає на твоє життя і життя твоїх рідних чи навіть просто співгромадян, не є жодним гріхом, а зовсім навпаки - праведним і богоугодним ділом. Аналогічно, не є грішником людина, яка виконує смертний вирок, винесений судом, і навіть найманий убивця (кіллер) несе тільки вторинну кармічну відповідальність - як "знаряддя" убивства. Зовсім інше – замордувати невинну людину з тих чи інших причин, але за власним вибором.

Попри вроджену олігофренію, Карл чудово розрізняє Добро і Зло і знає, як допомогти хорошим людям позбутися дурних страждань та ілюзій та захистити від злого вітчима такого ж підлітка, яким він колись був сам. Завдяки набутому 20 років тому фатальному досвіду застосування відточених холодних інструментів, дорослий хлопчик Карл ретельно розпланував і здійснив операцію з миттєвого переміщення безнадійного покидька Дойла в інший вимір. Так би мовити, для остаточного перевиховання, і у цілковитій відповідності до християнських традицій. Недарма важливою преамбулою цього плану було водохрещення Карла баптистським пастором у місцевій річці.

У психіатричній клініці разом з Карлом Чайлдерсом «лікується» ще один Карл – Чарльз Бушман. Зовні він нічим не нагадує психічно хвору людину, але це справжній психопат-убивця, який отримує насолоду не тільки від знущання над жертвою, але ще й розповідаючи (з мальовничими подробицями) про свої злочини головному герою. Можна було би і його цюкнути до пари, не переймаючись гріхом, але оскільки за ґратами психушки він нікому не загрожує, Карл просто попросив його відчепитись. Він розуміє, що для таких вчинків має бути дуже вагома причина і досі щиро шкодує, що тоді (підлітком) послухався батька-нелюда, який наказав йому закопати живцем новонародженого брата.

Висновки.
1. Не треба бути надто розумним, щоб побачити, де чорне, а де біле.
2. За жодних обставин не варто знущатись над дітьми – це матиме для вас обов’язкові фатальні наслідки, ймовірно, ще у цьому житті.
3. Іноді буває достатньо невеликого топірця або просто замашної залізяки, щоб допомогти Творцеві ще трошки вдосконалити цей прекрасний світ.

PS Попри описані вище жахіття, у фільмі зовсім немає натуралістичних сцен відвертого макабричного насилля, а є багато тонкого гумору; цікаві та неоднозначні персонажі викликають симпатію і посмішку, а з їхніх вуст часто злітають прості але небанальні думки. Ну, а Біллі Боб Торнтон у ролі "недоумка" Карла - взагалі неперевершений і впізнати його можна тільки на нечисленних кадрах, коли він дивиться прямо у камеру.
1 з 1 користувачів вважає цю рецензію корисною
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: