Чоловіки непереможні, а жінки невидимі. В Кореї так...

Soya 17 березня 2026, 16:01

Після вручення Оскарів захотілось подивитись, а що ж у корейців було кращого в минулому році. Я завжди слідкую за премією Блакитний дракон. То, що переможе фільм «Жодного вибору», я не сумнівалась. Шедевр…
Але цікаво, які фільми були номінантами. Один з них саме «Потворний». Режисер Йон Санхо ( «Поїзд в Пусан», «Поклик пекла» та ін.)
Ім Йонґю — сліпий літній майстер гравіювання печаток, якого по всій країні називають «живим дивом» за створення прекрасних робіт, а його син, Донхван, займається рекламою бізнесу. Під час зйомок фільму про батька, Дохвану телефонують з поліції і повідомляють, що знайшли скелетні останки його матері, яка зникла 40 років назад. Існує ймовірність того, що його матір могли вбити. Ім Донхван починає розслідувати смерть матері Чон Йонхі разом з журналісткою Кім Суджин, яка знімала фільм про батька.

«Потворний» — це проста, але вражаюча драма, яка не відпускає після перегляду, після якої почуваєшся розгублено і сумно.
Це саме корейський стиль знімання кіно, який мені дуже подобається. Увесь час ми спостерігаємо, як хороше і погане одночасно існує в людях, ми дуже глибоко занурюємся у важкий людський досвід без загальноприйнятого щасливого кінця. Ми часто не розуміємо способу життя наших предків, навіть наших батьків, але цей фільм дає можливість зазирнути в минуле, щоб відобразити не лише представлену історію, але й суспільство загалом, і спробувати зрозуміти їх. Але й сучасне суспільство виглядає теж не найкращим чином. Погоня за сенсацією, за грошима, наклепи та приховання таємниць – це теж частина вже сучасного життя.

Як же чудово грають корейські актори. Так скупо, так просто і так неймовірно глибоко. Їх емоції правдоподібні та зворушливі.

Яка жахлива таємниця була прихована, яка гидка правда.
Як люди можуть знищувати лише називаючи когось «потворною».
А той, хто не міг судити за зовнішністю, судить за своїми припущеннями та голосами інших. Не чує свого серця.

Також це фільм про суспільство, яке завжди захищає чоловіків. Суспільство, яке засуджує жертву згвалтування і співчуває гвалтівнику. Суспільство, в якому жінка була потворною, бо була бунтаркою, бо наважилась протистояти чоловікам.
Зрештою, ця історія розказана нам, щоб захистити «чоловіка» , навіть після того, як він скоїв жахливі речі, бо чоловік то «скарб чи національний герой».

1 з 1 користувачів вважає цю рецензію корисною

Коментарі:

may4444 18 березня 2026, 17:53

Не виникло бажання дивитися таку депреснятину.
Проте коментар у вас вийшов шедевральний!
Додам від себе пораду, не ідеалізуйте жінок. Згадайте, хто в життя вам приніс найбільше зла, хто був режисером цього зла? Ви побачите жінку. Іноді навіть ця жінка буде в дзеркалі.