Serhii

Якщо у вас або у ваших рідних є старенькі, які переживають деменцію, ви відразу відчуєте цей фільм по-особливому. Можна почути подекуди дивні, сюрреалістичні розповіді тих, хто доглядає таких людей - про одержимість, «вампіризм», навмисне завдання моральної шкоди найближчим. Поведінка Алісії дуже близька до реальності тих, хто бачив старих із подібними симптомами.

В аргентинському кіно часто на головні ролі беруть старших акторів, і це створює зовсім інший вайб, ніж ми звикли бачити у хорорах. Тут не підлітки і не двадцятирічні герої, а люди з історією, досвідом і шрамами, від яких віє правдою життя. Але це може відштовхнути деяких глядачів.

Сам фільм відсилає до піджанру captivity horror, де жертва фізично прив’язана і повністю залежна від маніпуляцій Алісії. Тут можна згадати такі роботи: Misery (1990), The Loved Ones (2009), Burn (2019), Calvaire (2004).

Режисер тримає глядача в стані постійного когнітивного дисонансу: ви ніколи не знаєте напевно, де закінчується хвороба і починається свідоме маніпулювання. Фільм не дає простих відповідей: чи сплеск агресії викликаний старими травмами, чи вона сама завжди була монстром. Саме ця невизначеність разом із загадками (як та, що про сон) тримає увагу до останньої хвилини.

Це історія про те, що реальна старість може бути набагато моторошнішою за будь-яку вигадку.
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!

Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати

Нещодавно переглянуті: