The Road to El Dorado - Рецензія до фільму «Дорога на Ельдорадо» / The Road to El Dorado

"Дорога на Ельдорадо"— це той рідкісний випадок, коли мультфільм випередив свій час, ставши жертвою обставин, а потім — іконою поп-культури.

Це справжній buddy movie (кіно про напарників) з ідеальною хімією між Туліо та Мігелем. Він виділявся серед інших мультфільмів того часу дорослим гумором та двозначними підтекстами. DreamWorks не знала, як продавати цей фільм. На постері він виглядав як дитяча казка, але всередині це була авантюрна комедія про шахраїв з азартними іграми, алкоголем і натяками на секс. Глядачі, які повели малечу в кіно мабуть не оцінили. Хоча я підозрюю, що хлопці були закохані в Чель😁.

Над саундтреком працювали Елтон Джон та Ганс Циммер, які разом працювали над саундтреком "Короля Лева" від Disney. Люди почали порівнювати, і "Дорога на Ельдорадо" здався їм вторинним, хоча пісня "It's Tough to Be a God" — це абсолютний шедевр. Також варто відзначити ще один хіт — "The Trail We Blaze".

Ліричний відступ. Цікаво, що сам "Король лев" розроблявся як проєкт категорії В, а не А, на нього не ставили, всі топові аніматори працювали над "Покахонтас". До речі перед переглядом "Покахонтас" або після, треба ознайомитись з реальною історією, щоб розуміти чому мультфільм такий суперечливий.

Повертаємось до "Дорога на Ельдорадо". Анімація чудова, неймовірна робота з кольором та мімікою персонажів, яка навіть сьогодні виглядає сучасно. Але фільм вийшов на зіткнені епох. Анімація почала тяжіти в бік 3D. Після успіху «Історії іграшок» від Pixar люди хотіли більше прдібного формату. І головним конкурентом "Дороги на Ельдорадо" був Динозавр" від Disney. Це був один із перших масштабних експериментів Disney з 3D-графікою.

Іронія в тому, що з часом "Дорога на Ельдорадо", яка провалилась в прокаті, стала культовою класико поширюючись на касетах, DVD, ТВ всі наступні роки після виходу і став для багатьох одним з найулюбленіших мультфільмів 2000-х, а про кількість переглядів на піратських сайтах можна тільки уявити. Ба більше навіть зараз вже в соцмеражах з'явились меми з Туліо та Мігелем. Міміка Туліо та Мігеля настільки експресивна, що вона ідеально підійшла для створення гіфок та мемів. Можливо ви бачили один з найвідоміших, коли мова йде про те, що треба щось обрати, а відповідь "Обидва? Обидва. Обидва краще!" А про технологічного "Динозавра" зараз згадують напевно одиниці.
"Дорога на Ельдорадо" мала б більший успіх, якби на нього пішло більше підлітків та молоді, які могли б оцінити жарти Туліо та Мігеля, але вони з більшою ймовірністю пішли на "Гладіатора".

Через провал мультфільму Джеффрі Катценберг (голова DreamWorks) зробив висновок. Студія почала масово переходити на 3D, і наступного року випустила "Шрека", який змінив усе. Але зараз "Дорога на Ельдорадо" сприймається як зухвала, яскрава та неймовірно дотепна пригода, яка не боїться бути самобутньою.

Але DreamWorks не перейшов одразу повністю на 3D, вочевидь, що були розпочаті також інші проєкти, які вийшли після "Шрека", як от "Спіріт" (2002) та "Синдбад: Легенда семи морів" (2003). Обидва стали культовою класикою після прокату в кінотеатрах, але на момент релізу касові збори хоч і не були провальними, але успіхом це не назвати, вони просто повернули затрати і мали незначний прибуток.

У 2002 році "Спірит" потрапив під удар "Льодовиковий періоду" та "Ліло і Стіч". Мультфільм показує конфлікт індіанців та колонізаторів, але через коня, який не говорить, як віслюк у "Шреку".

У 2003 "Синдбад: Легенда семи морів" став піснею традиційної 2D анімації DreamWorks, об'єднавши її з 3D елементами. Ерида мабуть, одна з найефектніших лиходійок в історії анімації. Її рухи, що нагадують дим або воду, — це технічний шедевр. Але того ж року вийшов всім відомий "У пошуках Немо". Окрім анімаційний фільмів вийшли "Володар перснів: Повернення Короля", дві частини "Матриці", "Пірати Карибського моря" та інші. "Синдбад" просто загубився і не витримав конкуренції.