Стильно й атмосферно - Рецензія до фільму «Підробник» / The Big Fake

Кількість вже відзнятих кримінальних драм така чимала, що вимоги до них у глядача можуть бути доволі високими.
Проте цей фільм не розчарував.
Режисер виділив майже нуль екранного часу на тупі бійки чи огидні криваві сцени. В досить інтелектуальному кіно жорстокість кримінальних прошарків суспільства італійські кінематографісти чудово передають з допомогою діалогів, крижаних поглядів і навіть пауз. Жорстокість італійської мафії відчувається в таких фільмах майже мурашками по потилиці (так головний персонаж фільму художник Тоні відчуває часи змін).
Єдиний мінус фільму, це не досить майстерна гра П'єтро Кастеллітто, який зіграв Тоні. Він в основному просто спокійний і відсторонений, його хочеться розворушити, йому не віриш. Саме його гру я вважаю причиною того, що драматизм історії ніби розмивається.
Жаль, що цю цікаву роль не отримав якийсь справді талановитий й харизматичний актор. Уявляю як би класно міг зіграти роль Тоні, наприклад, Роберт Паттісон.
Джулія Мікеліні зіграла Донату чудово, всі інші актори також досить органічні у своїх ролях.
Візуальна складова фільму цікава. 70-ті виглядають тут такими стильними! Все таки Італія, Рим, це мистецька й історична скарбниця людства. Італійці і французи мають художній смак, який є зразковим для всього світу протягом століть. Вони задають тренди в моді, вони відчувають красу особливо тонко.
У стрічці ми бачимо класний прикид у кожного персонажа, одяг, яким можна замилуватися. І в той же час (!) це не прилизаний американський суперфейковий стиль, це одяг. А персонаж може бути не ідеально зачесаний, сивий, з немитою головою, якщо це рядовий мафіозник.
Атмосферу підтримують прекрасні вулиці Риму, цікаві інтер'єри знову ж таки без ідеалізації. І надихаючий саундрек, з піснею "Il Mondo" на кінцевих титрах, відомою мені з дитинства у чудовому виконанні Енгельберта Хампердинка.
Подумалося, а що таке людство без Італії, без Риму? Наприклад, усі ці чудові палаци та будинки Петербурга, їх же проектували італійські архітекори. І нині проектують і будують для олігархів.
Одним словом вже заради візуалу варто подивитися цей фільм, знятий з любов'ю до Італії.
До речі, не погоджусь з таким дивним перекладом назви на українську. "Грандіозна підробка" або "Фальсифікатор" було б краще.