Стрічка розповідає про хлопця, який після вимушеного виїзду з України через московське повномаштабне вторгнення повертається додому, до Запоріжжя, через свого механічного аватара — роботизованого пса, яким керує з кімнати у Польщі. Ця дистанційна присутність дозволяє йому наблизитися до власного минулого — зв’язку, що тримається на крихкому відеосигналі й може зникнути будь-якої миті.
На 377-й день повномаштабної російської війни проти України київське подружжя починає сперечатися через подушки — яка з них для сну, а яка для краси. Та головне — навіщо нам знімати фільм про війну?
Україна, 1996 рік. За 5 місяців до скасування смертної кари двоє давніх друзів – слідчий і судовий психіатр – розслідують вбивство колеги. Обидва колись були закохані в його дружину. Поглинуті заплутаною справою та давніми спогадами вони створюють майбутнє, в якому живуть їхні нащадки, успадкувавши нереалізовані прагнення батьків.
Щороку тисячі християн з заходу України вирушають у пішу ходу до урочища Зарваниця. Поміж молитвами паломники діляться новинами, хваляться нажитим добром, фотографують каплиці, дають інтерв’ю, бачать чудеса. Бачать чудеса?
Цього Різдва у Львові снігу майже не було, проте це не зіпсувало новорічний настрій туристам та місцевим жителям. Користуючись святковою метушнею, мати з донькою крадуть в магазинах одяг та продають його в соціальних мережах.
Люба працює на кондитерській фабриці. Її син перебуває у зоні воєнних дій та не виходить на зв’язок. Мати їде на пошуки свого сина на незнайому їй територію.
Люба працює на кондитерській фабриці. Її син перебуває у зоні воєнних дій та не виходить на зв’язок. Мати їде на пошуки свого сина на незнайому їй територію.
Події фільму розгортаються під час технічної перерви у супермаркеті. Вагітна касирка здійснює чергову крадіжку, встигає продати вкрадене на ринку, втратити надію на материнство та повернутися на своє робоче місце.
Валентина працює юристкою в одному з банків Ліхтенштейну, де відповідає за зв'язки зі Східною Європою. До 13 років вона жила у Києві, тож непогано пам'ятає українську та російську мови; грала на скрипці. У 1996-му, під час важкого, перехідного для економіки України періоду, Валентина разом з матір'ю і вітчимом еміґрувала до Швейцарії. В останні дні перебування Валентини в Україні відбувся її концерт у музичній школі та прощальний вечір. Уся родина зібралася за столом і обговорювала майбутнє дівчини. Минуло 20 років...
На тлі подій, пов’язаних з повномасштабним вторгненням московії в Україну, репортер, який має проблеми з алкоголем та кризу середнього віку не може зробити вибір між коханкою та дружиною, намагаючись не повторити помилки своїх батьків та зберегти всі існуючі зв'язки. На тлі проблем, пов’язаних з війною, кризою середнього віку, проблемами з алкоголем та в особистому житті, герой не може розірвати коло постійно повторюваних подій.
Зберегти в
Коментарі:
Поки коментарів нема. Будьте першими - напишіть коментар!
