Мела і Пшемек приїжджають до Варшави. Поселяються у помешканні дядька (стрия). Виявляється, що житло не просто розкішне, але й незвичайне. Меланія досліджує історію будинку і відкриває, що на вулиці Пія 17 - сьогодні Пєнькна - до війни було німецьке посольство. Ліфт, який знаходиться в будинку, не тільки переносить мешканців з поверха на поверх, але і дозволяє подорожувати в часі: з серпня 2012 у серпень 1939 року.
Ще одна фантастична комедія Юліуша Махульского - культового режисера "Сексмісії", "Ва-банку", "Кілера".
Всі ми знаємо, що новорічні бажання збуваються. Особливо бажання, загадані в новорічну, 2000-ну ніч...
Зося - щаслива жінка, вдруге заміжня, разом з Кубою - її ідеальним чоловіком - виховують доньку з першого шлюбу, шкодує лише за одним: чому не зустріла його раніше? А якби так вдалося повернути час? Необережне бажання переносить її в 1987-й рік, час соціалізму, Польської Народної Республіки... Найгірше, що вона знову мусить виправити всі помилки юності, пройти ще раз цю непросту дорогу творення власного життя...
Молодий колектив акторів під майстерною рукою Юліуша Махульского зумів створити образ дуже забавний, мудрий, добрий, перш за все захоплюючий всіх чаром давніх років.
Зима. Мазури. Малий пансіонат над озером. Певного дня сюди приїжджає таємничий старший пан, Леон (Леон Нємчик). Власниця пансіонату, Ріта (Ева Вісьнєвска), котра згодилася прийняти гостя не зважаючи на те, що пансіонат не працює, впізнає в ньому когось, кого знала багато років тому.
Жартівлива, але відверта історія чоловіка після п'ятдесятки, вдівця, що відзначається незвикло суворими принципами в своєму житті. Обурений засиллям (в рекламі, фільмах, телебаченні) оголеної натури головний герой бере активну участь у боротьбі із падінням чеснот, потрапляючи часом у трагікомічні ситуації. Доля розпорядилася так, що на його дорозі повстає молоденьке, наївне дівчисько, яке, на додачу до всього, займається всім тим, з чим він так безтямно воює - позуванням до "роздягнених" світлин, участю в конкурсах краси... Пізнаючи її ближче чоловік починає розуміти, що краса тіла не повинна означати моральної деградації, і що так звані "охоронці моральності" можуть бути більш зіпсуті від тих, кого вони оскаржують про неморальність. Однак, опіка над дівчиною наражає героя на осуд зі сторони свого середовища, родини. Він повинен здійснити свій життєвий вибір.
На тлі фашистської окупації розгортається трагедія, яка зруйнувала кілька людських життів. Бездітна пара Ян і Барбара дають притулок єврейській жінці Регіні, яка ховається від німецької поліції. Але згодом виявляється, що Регіна не просто жертва переслідувань – вона коханка Яна, яка носить його дитину.
Що зробить ображена дружина? Викаже вагітну суперницю поліції? Чи може привласнить чужу дитину і вижене її матір? Барбара обирає другий варіант.
Однак ця перемога виявилась тимчасовою. Закінчилася війна, а Барбара не перестала боятися появи справжньої матері, якій доведеться віддати дитину. Пам’ять про Регіну стала для неї прокляттям…
У маленькому селі живе красива дівчина Малґожата. Кожен день вона пасе корів на лузі. Одного разу вона зустрічає в полі загадкового художника-«мандрівника», який береться навчити юну красуню мистецтву кохання і складній науці жити в сучасному світі...
Стрічка є продовженням фільму Анджея Мунка "Косооке щастя / Zezowate szczęście". У 1960 році головний герой Ян Піщик саме вийшов з в'язниці і пішов у кінотеатр на фільм, який знято по його біографії. Стрічка йому не сподобалася, бо він вважає, що його зображено боягузом і зробили з нього посміховисько. Далі показують передісторію, як він потрапив у в'язницю і після смерті Сталіна вийшов на свободу. Але звичайний громадянин Піщик у комуністичній Польщі ніяк не може знайти свого місця в житті, тому завжди потрапляє під чужий вплив і зрештою потрапляє туди, де як він вважав, йому було найкраще - у в'язницю.