Sébastien Chollet

Sébastien Chollet

Всього фільмів (на сайті): 1

Ролі: актор

Сховати реаліті тв, шоу

Фільмографія

Знайдено 1 результат

Уявна опера (1993) актор у ролі Zurga (segment "Pearlfishers") ✓ укр. аудіо 6.0

7.5

Сюжет

З нагоди 400-річчя опери був реалізований міжнародний проект, що отримав назву – «Уявна опера» (L’Opéra Imaginaire). Це музичний мультфільм Паскаля Рулена (Pascal Roulin), що являє собою екранізацію 12 відомих оперних арій. Кожна з них — короткий фільм, знятий окремим режисером. В фільмі поєднуються різні техніки анімації (малювання, пластилін, ляльки, „комп’ютерна графіка”, поєднання живих акторів та мультиплікації). Епізоди об’єднує постать оповідача, що є нашим провідником у світ уявної опери.
Арії

Заставка та фінальні титри — Je crois encore entendre з «Ловців перлів» Бізе.

1. Ridi, Pagliaccio — «Паяци» Леонкавалло. Виконує: Енріко Карузо та Франко Кореллі

2. La donna è mobile — «Риголетто» Верді. Виконує: Микола Гедда.

3. Avec la garde montante — «Кармен» Бізе. Виконує Les Petits Chanteurs à la Croix de Bois.

4. Voi che sapete — «Женитьба Фигаро» Моцарт. Виконує: Susanne Danco.

5. Un bel dì vedremo — «Мадам Баттерфляй» Пуччіні. Виконує: Felicia Weathers

6. Au fond du temple saint — «Ловці перлів» Бізе. Виконує: Nicolai Gedda & Ernest Blanc

7. Du also bist mein Bräutigam? — «Чарівна флейта» Моцарт. Виконує: Луція Попп

8. Обрані фрагменти Cendrillon (Questo è un nodo avviluppato) — «Попелюшка» Россіні. Виконує: l’Orchestra del Maggio Musicale Fiorentino

9. La Veau d’or — «Фауст» Гуно. Виконує: Микола Гяуров

10. Noi siamo zingarelle — «Травіата» Верді. Виконує: Coro dell' Accademia di Santa Cecilia, Rome.

11. Viens, Mallika… Dome epais le jasmin — «Лакме» Деліб. Виконує: Mady Mesplé & Danielle Millet

12. E lucevan le stelle — «Тоска» Пуччіні. Виконує: Карло Бергонці
Чи знаєте Ви: Опера народилася у Флоренції наприкінці XVI столітя. В ту добу в Італії панувало незвичне захоплення академіями, тобто вільними (від міської та церковної влад) товариствами, які об’єднували філософів, вчених, поетів, музикантів, знатних та освідчених любителів. Метою таких товариств було заохочення та розвиток наук та мистецтв. Академії користувалися фінансовою підтримкою своїх членів (більшість з них належали до аристократичних кіл) та перебували під патронатом князівських та герцогських дворів.

В XVI–XVII ст.ст. в Італії нараховувалося понад тисячу академій. Однієї з них була так звана Флорентійська камерата. Вона виникла в 1530 р. з ініціативи Джованні Барді, графа Верніо. Серед її членів – Вінченцо Галілей (батько відомого астронома), Джуліо Каччині, Якопо Пері, П’єтро Строчці, Джироламо Меї, Оттавіо Ріннуччіні, Якопо Кореї, Кристофано Мальвецці.

Особливу цікавість у них викликала культура античності та проблеми стилю давньої музики. Саме на цьому грунті і народилася опера, яка тоді ще не називалася оперою (вперше термін „опера” в сучасному розумінні виник в 1639 р.), а визначалася як drama per musica (букв.: «драма через музику», або, точніше за змістом, «драма (покладена) на музику»).

Інакше кажучи, композитори Флорентійської камерати були захоплені ідеєю реконструкції давньогрецької музики та драми і зовсім не думали про те, що ми зараз називаємо оперою. Але зі спроб створення такої (псевдо)античної драми в 1597р або 1600 р. зародилася сучасна опера. Різні дати – тому що все залежить від того, що вважати першою протооперою: рік створення першої, але втраченої, чи рік першої, що дійшла до наших часів „ранньої” опери. Про втрачену відомо, що це була „Дафна”, а та, що дійшла до нас – „Еврідика”. Вона була пишно поставлена в палаццо Пітті 6 жовтня 1600 року з нагоди весілля Марії Медичі та французького короля Генріха IV.

Таким чином, в музичному театрі на початку XVII ст. традиційна інтермедія – музичні номери між актами головної п’єси – поступово розвинулася в повноцінну музичну драму або „оперу”.

24 лютого 1607 року в місті Мантуя під час традиційного щорічного карнавала відбулася прем’єра „Орфея” (італ. Orfeo інколи італ. L'Orfeo, favola in musica) — опери Клаудіо Монтеверді італійською мовою, створена на лібретто Алессандро Стріджо-молодшого, яка вважається одним з найзначущих музичних творів на тему давньогрецького міфу про Орфея.

Постановка цієї опери ознаменувала завершення періоду експериментів та стала першим повноцінним твором нового жанру.