«Свистуни» («The Whistlers») – кримінальна комедія румунського режисера Корнеліу Порумбою, що розповідає про поліцейського з Бухаресту, який грає по обидва боки закону. Разом із прекрасною Ґільдою він береться за грандіозну аферу. На шляху до мети вони зіткнуться з корупцією, зрадою й обманом. Але спершу треба вирушити на Канарські острови, щоб вивчити секретну мову свистунів.
1913 рік, Будапешт, серце Європи. Молода сповнена рішучості Ірис Лейтер приїжджає в столицю Угорщини. Там вона намагається влаштуватися на роботу модисткою в легендарну капелюшну крамницю, яка колись належала її покійним батькам. Новий власник виганяє колишню спадкоємицю, що стала жертвою жорстоких інтриг. Ірис відмовляється залишити місто й починає власне розслідування таємниць минулого на темних вулицях Будапешта напередодні Першої світової війни.
У центрі сюжету картини вбивство менеджера рекламної компанії, чиє тіло було знайдено в польській річці Одер в грудні 2000 року. Одним з головних підозрюваних був польський інтелектуал, чий садомазохістський роман був опублікований після смерті менеджера, і описані в ньому події надзвичайно нагадували вбивство.
Інесс Конраді вже давно не маленька татова дівчинка – вона доросла жінка, успішний бізнес-консультант процвітаючої корпорації. Але для свого батька Вінфріда (Петер Сімонішек) вона як і раніше мила дитина, яка не завжди розуміє що їй потрібно насправді. Щоб повернути втрачений зв'язок з дочкою, винахідливий татко прикидається таким собі Тоні Ердманном, диваком-бізнесменом, який активно вливається в роботу компанії.
Ромео Альдеа ростив свою дочку Елізу, плекаючи мрію про те, що у 18 років вона поїде вчитися і жити за кордон. Шляхи вирішення ситуації існують, але жоден з них не відповідає тим принципам, що їм батько навчав свою доньку.
У спробі протистояти глобальному потеплінню, населення Землі робить фатальну помилку, застосувавши небезпечну речовину для охолодження клімату. Після його застосування всі люди помирають від сильного холоду і вся поверхня планети замерзає. Життя залишилося лише у величезному поїзді, який мчить по магістралі, що проходить по всій земній кулі. Поїздом керує його винахідник – Вілфорд, який сконструював його ще до катаклізму. Перші вагони займає перший клас – правляча еліта, вони керують другим класом, який заселяє середню частину і в хвості поїзда їдуть в нелюдських умовах – недолюди, які після 17 років існування за межею вирішують повстати проти Вілфорда. Їх очолює Кертіс, який прагне дійти з хвоста поїзда до локомотива і вбити Вілфорда.
Барбу перевищує максимально дозволену швидкість на 50 км/год і збиває дитину. Та незабаром помирає. Барбу загрожує ув'язнення терміном від 3 до 15 років. У справу втручається його сильна, заповзятлива та почасти деспотична мати з наміром захистити сина.
1942 рік, Білорусь окупована німцями. Головного героя, шляхового обхідника Сущеню, беруть у полон німці, але потім чомусь відпускають. Цей дивний випадок робить негативний вплив на життя Сущеня - односельці починають підозрювати його. У підсумку, загострення пристрастей доходить до того, що двоє чоловіків хапають бідолаху й тягнуть у ліс, що б там же його і стратити. Раптово, по дорозі в ліс, трійця потрапляє в засідку, влаштовану німцями, після якої виживають лише Сущень і один з його конвеєрів. Залишившись наодинці зі своїм пораненим охоронцем, герой намагається всіма способами довести, що він не винен.
Колишній співробітник елітного підрозділу спеціального призначення Френк Мартін, продовжує займатися перевезеннями, суворо дотримуючись цих правил. Йому не потрібні пояснення і подробиці, він не багатослівний і не схильний ставити зайві питання. Іноді замовлення приносять неприємності, часто небезпечні для життя, але життя саме по собі небезпечна штука, адже наприкінці помреш. Неймовірна майстерність водіння, якій може позаздрити Шумахер, володіння на досконалому рівні бойовими навичками - запорука його успіху, він завжди виходить переможцем з вельми небезпечних ситуацій.
Дія фільму відбувається в пострадянській глибинці. Водій-далекобійник Георгій залишає удома невірну дружину і вирушає в черговий рейс. Його вантажівка повільно рухається до мети, а сам він здійснює занурення у світ страху, жорстокості і зради.
Кетрін приїхала в Боснію у якості спостерігача ООН від США. Місія спостерігачів – захищати закон там, де панує беззаконня, пом'якшити перехід від війни до миру в цій країні. Вирішувати подібну проблему часом важче, ніж воювати. Поліцейський досвід допомагає Кетрін успішно виконувати цю складну роботу і її призначають главою офісу з гендерних справ. Коли Кетрін займається проблемою сексуального рабства, то розуміє, що у його існуванні зацікавлені не тільки місцеві злочинні угруповання, а й дехто з представників боснійської влади і миротворців.
Головний герой цієї картини на ім’я Крісті є поліцейським, що він відмовляється від арешту хлопця, який, за інформацією, запропонував шкільним приятелям гашиш. Крісті вважає, що закон, так чи так, незабаром зміниться, і він не хоче ламати життя безвідповідальному підлітку, не хоче цим обтяжувати свою совість. Але для начальника Крісті слово «совість» має зовсім інше значення…
Для головного героя, поліцейського, совість – це щось усередині людини, вона перешкоджає робити щось погане, таке, про що шкодуватимеш. На це начальник відповідає тим, що розігрує майже цирковий номер із читанням тлумачного словника. Словник, як і закон, ніби дає досить прозорі відповіді, але життя є складнішим.