Епічне кинополотно найвідомішого радянського кінорежисера Сергія Бондарчука за романом Льва Толстого «Війна і мир» за участю всіх зірок радянського кінематографа.
Заводська молодь південного приморського міста постійно їздить на роботу першим ранковим тролейбусом, водій якого, молоденька Свєтлана, знаходить серед своїх пасажирів нових друзів. За наполяганням родичів Свєтлана залишає роботу, щоб поступати в інститут, але відчуває, що в її житті стало не вистачати уваги тих, кому вона була щодня потрібна.
Фільм розказує про російського солдата, якого війна піддала страшним випробуванням, позбавила будинку і сім'ї, кинула в концтабір. Але доля не зламала його дух - він вижив, відстояв своє право бути людиною, зберіг здатність любити...
дата прем'єри неправильна, додано задля кращої модерації фільму
Катерина Чумак, вдова чорноморського моряка, має чотирьох синів. Діти загиблого моряка вирішують присвятити свої життя морю. Двоє плавають на одному сейнері. Один з них – капітан, другий мріє про далекі береги і намагається ігнорувати накази капітана, але незабаром зрозумівши, що так він нічого не доб'ється, бере уроки мужності і порядку у старшого брата. Молодший братик – шкідливий п'ятикласник Тимко – теж коли-небудь стане капітаном, а поки вирішує залишити мати в спокої і влаштуватися юнгою на корабель.
1938 рік. Демобілізований старшина[2] Клим Ярко повертається з Далекого Сходу. У вагоні-ресторані він з двома друзями-танкістами п'є пиво і хвалить рідну Україну. Клим показує друзям газету «Правда» з фотографією своєї землячки Мар'яни Бажан — бригадира жіночої тракторної бригади, кавалера ордена Трудового Червоного Прапора, — «до неї поїду!».
Картина знята за однойменною п'єсою Є. Тараховської, в основі сюжету якої чотири російські народні казки: «За щучим велінням», «Царівна Несміяна», «Танцювальна гармонь», «Ємеля-дурник».