Николай Гриценко (нар. 11 (24) липня 1912, Ясинувата, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія (нині Донецька область, Україна), Російська імперія — пом. 8 грудня 1979, Москва, РРФСР, СРСР) — російський актор. Лауреат Державної премії СРСР (1952). Народний артист СРСР (1964). Лауреат Державної премії РРФСР імені К. С. Станіславського (1970).
На початку століття в провінційному містечку десятирічний Саня Григор'єв знаходить в річці сумку з листами учасників якоїсь зниклої експедиції. За дивовижним збігом обставин з пошуками її слідів буде пов'язане все його подальше життя, і фатальну роль зіграє в ній той, з чиєї вини ця експедиція загинула.
Більше ста років загадка землі, загубленої серед арктичних льодів, хвилювала мандрівників, але ніхто не міг досягти її. Герой фільму, політичний засланець Іл'їн, відправляється в експедицію, яку фінансує багатий золотопромисловець.
Відважні мандрівники виявляють серед крижаної безмовності квітучий оазис. Але з'ясовується, що під час землетрусу він повинен зникнути. Іл'їн з товаришами прагне знову досягти материка в спробі запобігти катастрофі...
Час і місце дії – Німеччина, переддень Перемоги у Другій Світовій війні. Радянський розвідник полковник Ісаєв, він же – штандартенфюрер СС Штірлець, виконує останні завдання Центру, диктовані ходом військових дій і політичними інтригами верхів протиборчих сторін.
Фільм розповідає про життя і звичаї українського села у минулому. Сільський старшина, після важкого запою, втративши лік дням, вирішив пити не щодня, а через день. Розсерджений тим, що ніхто не зривав аркуші з календаря, він заборонив молоді збиратися вечорами на гуляння. Але саме ввечері повинно статися перше побачення Оленки та Тиміша. Кмітливі парубки та дівчата вирішили допомогти закоханим і так напоїти старшину, щоб він забув про свою заборону.
Чоловік Марфи (Людмила Чурсіна), як і багато інших під час війни, пішов на фронт і не повернувся. Вона не тільки самотою пережила воєнні роки, але й у мирний повоєнний час залишається сама. Хоч і було немало залицяльників, Марфа й далі зберігає вірність чоловікові, який колись називав її Журавушкою…
Історія життя трьох поколінь цілого роду суднобудівників проходить перед очима глядачів. У кожного члена цієї великої сім'ї - свої проблеми, свої радощі і своя доля.
В основі сценарію останньої незавершеної режисерської роботи Олександра Довженка лежала книга 1949 року американської журналістки Анабелл Бакард «Правда про американських дипломатів» (вийшла російською та англійською мовами), яка викривала поведінку американського посольства у Москві. У розпал холодної війни Анабелл Бакард, співробітниця інформвідділу американського посольства, приїхала до Москви і стала радянською громадянкою. Її зразу помітили спецслужби, і радянська пропаганда вирішила зробити з її життя повчальну історію про те, як гарно жити у СРСР, і зняти фільм. Зйомки доручили Довженку. Головною метою було створити памфлет, що розвінчував би американський імперіалізм. Фільм з самого початку планувався як пропаганда, а як відомо, Довженко дуже не любив пропаганду. Але наказ Сталіна потрібно було виконувати, якщо режисер хотів працювати й надалі. Фільм не вийшов на екрани у авторському варіанті.
Різдвяний обряд - один з найулюбленіших у слов'янського народу. Гоголь в своїй повісті "Ніч перед Різдвом" намалював його дивно яскравими фарбами. Тут обрядові маски, нечисті у вигляді Біса і Відьми, польоти на мітлі і подорож в казкове місто Петербург до самої цариці, чарівні перетворення і справжня любовна історія, в якій як би не колобродили біси, все одно коваль Вакула доб'ється свого і завоює неприступну Оксану! Красу гогольовськой ночі, в якій оживає все: хуліганить місяць, кокетливо підморгують красуні-зірки, дихають млістю і спокоєм білі сніги, казково струмує різдвяне світло - спробували передати в цьому мультфільмі.