Михайло Брайчевський
Mykhailo Braichevskyi
Дата народження: 6 вересня 1924
Знак зодіаку: Діва
Дата смерті: 23 жовтня 2001 (77 років)
Всього фільмів (на сайті): 1
Ролі: актор
Михайло Юліанович Брайчевський — український історик та археолог, переконаний захисник української мови.
Звинувачував Москву в антиукраїнській політиці, нищенні пам’яток історії та культури, зросійщені. Вважав, що з Європою Україну пов’язують куди більш тісніші зв’язки ніж з двома “братніми народами”.
У другій половині 1960-х років у самвидаві поширювалися дві праці, які мали ефект бомби, бо демонстрували колоніальну політику комунізмв. Це «Інтернаціоналізм чи русифікація?» Івана Дзюби та «Приє ... днання чи возз’єднання?» Михайла Брайчевського. Перша переконливо доводила знищення української мови на догоду московському центру, друга – знищення української історії з тією ж метою. Обох авторів радянська система змусила замовкнути на певний час.
1966 року Брайчевський написав трактат «Приєднання чи возз'єднання?», де блискуче викрив фальш «Тез до 300-річчя возз'єднання України з Росією». Робота спочатку поширювалася «самвидавом», а 1972 року вийшла брошурою в Канаді. За це й за підпис під протестним зверненням інтелігенції до керівництва СРСР («Лист 139-ти») 1968 року вченого звільнили з роботи. Компартійна влада вимагала від Брайчевського визнання у пресі помилковості власних висновків, публічного «каяття», а не домігшись свого, зробила все, щоб науковий світ забув ім'я вченого: понад десятиліття його не друкували, забороняли посилатися на його праці, не допускали на наукові конференції, не давали працювати за фахом. Михайло Брайчевський і далі писав «у шухляду», створивши в ці роки низку монографічних досліджень і десятки статей, частину з яких не опубліковано й досі.
Працюючи у 1959—1968 роках в Інституті історії, Михайло Брайчевський брав участь у створенні низки фундаментальних колективних досліджень — «Історія українського мистецтва» (1962), «Історія вітчизняної математики» (1966), «Історія селянства Української РСР» (1967), «Історія Української РСР» (1969), написав десятки статей до енциклопедій. Його монографії цих років «Коли і як виник Київ» (1963), «Біля джерел слов'янської державності» (1964), «Походження Русі» (1968) стали справжніми віхами в історичній науці і принесли Брайчевському світове визнання.
1970—1972 — працював у Інституті археології АН УРСР. Після звільнення працював кочегаром. У 1978 році М. Ю. Брайчевського поновили на роботі в інституті.
Наприкінці 1980-х рр. повертається до активного наукового життя. 1988 підготував монографію «Утвердження християнства на Русі» (1988), за яку 1993 р. удостоєний Премії фонду Антоновичів (США). 1989 захистив докторську дисертацію («Східні слов'яни у I тис. н. е.»).
Автор понад 600 праць, низки монографій, з яких частину надруковано уже після його смерті.
Знайдено 1 результат
Сюжет
У фільмі йдеться про проблему національного відродження українського народу. Мітинг у Києві, присвячений проголошенню Акту злуки УНР і ЗУНР, 22 січня. Перепоховання жертв політичних репресій. Політичні мітинги у Києві на початку 1990-х рр. Показано історика Михайла Брайчевського який розповідає про Либідь; письменників Павла Мовчана, Дмитра Павличка, Юрія Щербака. Звучить поезія Наталії Кашук.Мови: українська 95%, московська
Зоряний час Либеді (1990)
Zorianyi chas Lybedi
Читати опис
У фільмі йдеться про проблему національного відродження українського народу. Мітинг у Києві, присвячений проголошенню Акту злуки УНР і ЗУНР, 22 січня. Перепоховання жертв політичних репресій. Політичні мітинги у Києві на початку 1990-х рр. Показано історика Михайла Брайчевського який розповідає про Либідь; письменників Павла Мовчана, Дмитра Павличка, Юрія Щербака. Звучить поезія Наталії Кашук.Мови: українська 95%, московська
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Фільтр