Георгій Шкляревський

Heorhii Shkliarevskyi

Дата народження: 6 грудня 1937

Знак зодіаку: Стрілець

Дата смерті: 14 червня 2024 (86 років)

Місце народження: Vinnytsia, Ukrainian SSR, USSR [now Ukraine]

Всього фільмів (на сайті): 6

Ролі: режисер (6), сценарист (4)

Біографія

Георгій Якович Шкляревський — радянський та український режисер-документаліст, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2002).

Народився в родині службовця. Закінчив Львівський державний медичний інститут (1960) і Київський державний інститут театрального мистецтва ім. Івана Карпенка-Карого (1967). Працював у Львівському медінституті.

Від 1967 р. — режисер «Укркінохроніки».

Від 1998 р. викладав у Київському національному університеті культури і мистецтв. Був членом Національної спілки кінемато ... графістів України.

https://dzygamdb.com/uk/site/pers-single?id=26032

Фільмографія:
Як режисер брав участь у створенні сюжетів для програми «Телеманія» на каналі «1+1» та програми «Ноєв ковчег».

Створив стрічки:

«Мода, смаки, час» (1968, у співавт.),
«Основні напрямки в механізації сільського господарства» (1969, авт. тексту),
«Бригадир Андрій Семенюк» (1970),
«Довгожителі в СРСР» (1971),
«Обличчям до вогню» (1971, диплом Всесоюзного кінофестивалю, 1971, Горький),
«Альма-матір» (1971),
«Молодь України» (1972),
«Людина і море» (1973),
«Товариш Артем» (1974),
«Ми були тоді молоді» (1974, співавт. сцен.),
«Такий характер» (1975),
«Франція: дороги побратимства» (1976),
«Ефект творчості» (1977),
«Слово про хліб» (1978, Диплом і Перша премія VI Всесоюзного кінофестивалю сільськогосподарських фільмів у Новосибірську, 1978; Диплом XII Всесоюзного кінофестивалю в Ашхабаді, 1979),
«Фестиваль дружби» (1980),
«Тобі заповідаю» (1981),
«На порозі» (1982),
«Я йшов на вірну смерть» (1989),
«Поки ще живемо»,
«Мі-кро-фон!» (1988, співавт. сцен.; Приз ФІПРЕССІ в Оберхаузені, 1989; Головний приз у Фрайбурзі, 1990; Диплом кінофестивалю, Швеція),
«Тінь саркофагу» (1989, Приз німецьких профспілок в Оберхаузені, 1990),
«Таємничий діагноз» (1990),
«Щаблі демократії» (1992),
«Зона тривоги нашої»,
«Чорнобиль — роки і долі» (1996, авт. сцен.),
«Зона — десять років відчуження» (1996, Головний приз Міжнародного кінофестивалю «Оксамитовий сезон») та ін.