Біллі Крістал

Двосерійний чорно-білий італійський фільм-драма 1948 року, поставлений режисером Ріккардо Фредою за однойменним романом французького письменника Віктора Гюго.

Вони монстри, проте не такі вже й страшні, а деякі навіть милі. Живуть вони в паралельному до нашого світу місті Монстрополісі. Їхня робота – лякати дітей, адже саме дитячі крики виробляють енергію, потрібну для життєдіяльності міста. Звісно, контакти з дітьми суворо заборонені, але найкращий з монстрів Саллі порушує рівновагу – він зустрічає гарну маленьку дівчинку...

Гвен Харрісон (Зета-Джонс) та Едді Томас (К’юсак) - улюбленці публіки, які разом знялися у дев’ятьох стрічках. Звістка про те, що зірки збираються розлучитися, ставить під загрозу прокатну долю їхньої нової картини. Тоді продюсер наймає спритного прес-агента (Крістал), котрий має переконати журналістів, що Гвен і Едді все ще є ідеальною парою... Рот («Золоті вулиці», «Помста придурків-2»), який нічого не знімав 11 років, взявся до режисури, створивши вельми дотепну комедію про голлівудські правила гри. Звичайно, він врахував сумний досвід авторів уїдливого фільму «Гори, Голлівуд, гори» (1998), який швиденько записали у «найгірші стрічки усіх часів», тому запропонував сатиру «правильну», доброзичливу і з хеппі-ендом - тобто таку, яку «фабрика мрій» може собі дозволити. Картина, бюджет якої становив 48 мільйонів, зібрала у прокаті США близько 93 млн. доларів.

Коли мультиплікаційний негідник Злий Лідер (Де Ніро) потрапляє у реальний світ і намагається захопити його, перетворивши американців на ідіотів за допомогою телебачення, єдиною надією країни залишаються мальовані вороги лиходія - білка та лось... Фантастичний успіх фільму «Хто підставив кролика Роджера?» досі не дає спокою голлівудським продюсерам. Час від часу ремісники, позбавлені таланту та фантазії Земекіса, відправляють у світ людей черговий «десант» анімаційних героїв, щоб знову зазнати творчої (а інколи і фінансової) поразки. Цього разу для подібної «диверсії» були обрані персонажі художника Джея Ворда, чиї мультсеріали вже ставали основою для ігрових стрічок («Джордж із джунглів», «Дадлі Справедливий»). На відміну від творів, наприклад, Діснея, роботи Ворда базуються на специфічному абсурдному гуморі, що значно обмежує їхню глядацьку аудиторію.

Найбільший гангстер Нью-Йорка Пол Вітті тихенько божеволіє. Він постійно на межі зриву, нервує та істерить. У звичайного психіатра Бена Соболя є всього кілька днів, щоб вилікувати Вітті від хвороб мозку, інакше постраждає сам лікар та його сім'я.