Франція, Париж, холодна весна другого року Республіки (1794). З вересня 1793 року країна живе за законами революційного терору. Дантон, найпопулярніший в народі лідер Революції, повертається до столиці з надією покласти край репресіям.
Молода талановита скрипалька Марта, приїхавши на навчання в США, знайомиться з відомим диригентом, у якого багато років тому був роман з її матір'ю. Джон Лясоцький після тривалої еміграції вирішує відвідати рідне польське місто і виступити з місцевим симфонічним оркестром, яким керує чоловік Марти - Адам. В ході репетицій оркестру виявляється різниця між двома диригентами: мудрим і доброзичливим маестро Лясоцьким і амбітним і деспотичним Адамом. Приїзд великого музиканта відображається і на сімейних відносинах молодої пари.
На перший погляд, це романтична стрічка: молодий чоловік приїжджає на малу батьківщину, де живуть жінки, з якими він колись мав стосунки. Однак це лише зовнішня картинка. За нею — роздуми про час і почуття. Вайді вдалося передати меланхолійну атмосферу місцевості і ностальгійний внутрішній стан головного героя.
А ще це той рідкісний випадок, коли кіноадаптацію позитивно оцінив автор твору. До речі, у фільмі є образ самого поетa і письменникa Ярослава Івашкевіча.
Троє друзів, польський шляхтич Кароль Боровецький, єврейський біржовий маклер Моріц Вельт і німецький комерсант Макс Баум, вирішують розпочати власну справу - збудувати найбільшу в місті ткацьку фабрику...
Сатирична комедія про весілля між представником краківської інтелігенції і дівчиною з села — одна з найяскравіших робіт польського візіонера Анджея Вайди і картина, яка зазвичай отримує незаслужено мало уваги від західних кінокритиків. Деякі оглядачі вважають, що місцевий колорит та алегоричність стрічки ускладнює її сприйняття, але для глядачів, знайомих з після-радянською реальністю та загальними темами Вайди, «Весілля» стане чудовим доповненням до фільмографії режисера.
Польща на межі ХIХ-ХХ століть. Герой фільму Станіслав, хворий на сухоти, повертається із санаторію до Швейцарії і, відчуваючи наближення кінця, хоче провести останні місяці життя у будинку свого брата – нещодавно овдовілого лісника Болеслава.
Той живе у лісі з донькою Ольгою та економкою. З хатньою роботою допомагає служниця на ім’я Малина, і саме любов до неї зігріває останні дні Станіслава. Його ховають у тому ж гаю, де стоїть березовий хрест над могилою дружини Болеслава. Смерть брата повертає пригніченому втратою дружини Болеславу життєві сили.
Розповідь про життя кінематографічної богеми. Під час зйомок на майданчик не з'явився виконавець головної ролі. Що з ним? Куди він зник? Хто винен у його зникненні?
До кінця 18 століття, Польська держава опиняється під владою відразу трьох країн — Росії, Австрії і Пруссії. Остання надія волелюбних поляків — французьке військо, під чиї прапори добровільно встають герої фільму. Однак участь у наполеонівських походах призводить не до довгоочікуваної незалежності й об'єднання Польщі, а до ганебного створення васального Варшавського герцогства. Долі героїв історичної драми так само трагічні, як і доля, їхньої країни.
Молодий лікар працює у боксерському клубі. Після виступу він разом з другом йде у кав'ярню, де той хоче познайомитися з незнайомкою, що йому сподобалася. Допомагаючи приятелю, лікар першим знайомиться з дівчиною та запрошує її до себе додому. Там вони видаються один одному вигаданими іменами Базиля та Пелагеї. За обопільною угодою, вони мають намір провести вечір за готовим сценарієм: трохи алкоголю, перший поцілунок, недовга інтелектуальна розмова та спільна постіль. Розпочата ними цинічна гра поступово перетворюється на щире романтичне почуття…
1945 рік, весна, останні дні Другої Світової війни. Перемога відчутно близька, поляки, раніше об'єднані спільним ворогом і спільною бідою, тепер з політичних міркувань вбивають один одного. Країна на межі цивільного протистояння. Польща стала «радянською територією».
Колишній студент Мацек, досвідчений і відважний боєць Опору, тепер одержав особливе завдання - ліквідовувати одного високопоставленого комуніста. Помилково Мацек і його командир стають винуватцями загибелі не партійного діяча, а двох простого робітників.
Фільм оповідає про трагічну долю групи бійців Армії Крайової під час Варшавського повстання 1944 року, яка намагається покинути центр Варшави через каналізаційні канали.
Фільм оповідає про початок повстання в польській столиці, на тлі трагедії варшавського гетто. Про антифашистський опір, про молодих варшавських підпільників ...