Знайдено 1 результат 
Попередження: рецензія містить спойлери
Я переглянула черговий фільм про Геркулеса (або Геракла), на цей раз режисера Бретта Ретнер, у якому розповідається про подвиги і життя одного з синів Зевса.
Я думаю більшість глядачів очікували побачити кінострічку, яка б базувалася на міфах та легендах про подвиги Геракла (Двейн Джонсон), почути про лернейську гідру і Цербера, але Бретт Ретнер приділив цьому лише пару хвилин на початку фільму. Ось пролетіла історія про народження Геркулеса, ненависть Гери до нього та, звичайно, про його подвиги, а далі пішла мова про те, як він разом зі своєю вірною командою продає послуги воїна-найманця. І легенду про те, що він син Зевса спростували, і історії про його подвиги виявилися не зовсім правдивими. Це завдяки Ілоаю (Рис Річі), небіжу, вірному товаришу і супутнику Геракла, вдалося створити образ непереможної та дещо лякаючої людини. Напевне, сценарист вирішив наблизити Геркулеса до звичайної людини і все, щоб у кінці розкрити головну думку цього фільму: «головне вір, що ти герой». Тому на мою думку, цей фільм зі своїм смисловим посилом більше підходить для дитячої аудиторії, але якби ж не жорстокі сцени кровопролиття.
Спецефекти та графіка бажають кращого, адже не можливо обійтися без них у такій фантастичній кінострічці. Також дуже рідко можна було почути якийсь жарт, здебільшого це були лише натяки на гумор. Екшену було достатньо, події відбувалися динамічно, але певними уривками, тому я не відчула цілісності картини. Півтори години достатньо для «Геракла», він встигає не вичерпати себе. Такий фільм підійде для сімейних посиденьок, але може швидко набриднути – це вже залежить суто від людини.
Загалом «Геракл» Бретта Ретнер викликав у мене змішані почуття. Я не залишилася в захваті від кінострічки, але і не можу сказати, що все було погано. Здається наче режисер був дуже обережним, побоюючись, що щось може піти не так, завдяки чому фільм вийшов «ні риба, ні м’ясо».