На мене дуже посередній фільм - багато галасу з нічого. Напам'ятав мені (як говорив класик) "It follows" (2014) по атмосфері - теж перехвалений на IMDB кінчик

гарний кін - знову передивився. Трохи ПРО СЮЖЕТ: знято за романом Кунца 1983 року, ще до "Воно" Кінга але після "The thing" Карпентера. Адназначна треба дивитись. Таке зараз майже на роблять. Лив Шрайбер як завжди зиграв дивака і на цей раз копа. Взагалі дуже класний актор, як і інші, що тут затусили.

Тоді це взагалі був мегаблокбастер з пригодами - майже Індана Джонс. Зараз було цікаво передивитись - ефекти звісно не еффектні але дуже атмосферний кінчик. До речі головні актори вже померли, а героїня так взагалі у 40+ від укусу бжміля:) чи щось таке. Готова ідея для перезйомок в Халівуде! Да прибуде з вами кхуман🏺🏺🏺

Хм, цікава назва. Ми часто говоримо намисто, коли маємо на увазі будь-яку традиційну прикрасу на шию. Але є слово, яке звучить не менш красиво й має зовсім інший характер — гердан. Ну мені так здається, і до речі, мало хто знає що це)

Гердан — це традиційна українська бісерна прикраса, найчастіше у вигляді довгої стрічки або двох вузьких смуг, які з’єднуються на грудях декоративною частиною. Її плетуть із дрібного бісеру, створюючи геометричні, рослинні або символічні орнаменти. Саме візерунок часто робить кожен гердан впізнаваним і майже унікальним.

На відміну від звичайного намиста, гердан https://stic.com.ua/z-chym-nosyty-gerdan/ не збирається з окремих намистин у нитку — це саме плетене полотно з бісеру.

Сьогодні гердани знову носять не лише з вишиванками. Вони добре виглядають із білими сорочками, сукнями, жакетами й навіть базовими футболками.

Тож наступного разу, коли побачите довгу бісерну прикрасу з орнаментом, можливо, це не намисто. Це — гердан.

Мінісеріал «Ясон і аргонавти» 2000 року зберігає головну основу міфу: Пелій відправляє Ясона за Золотим руном, герої пливуть на «Арго», потрапляють на Лемнос, зустрічають Фінея та гарпій, проходять Симплегади й дістаються Колхіди, де Медея допомагає Ясону. Але сама подорож у фільмі помітно скорочена й у кількох місцях сильно змінена.

У мінісеріалі немає низки відомих епізодів оригінального міфологічного циклу:
трагічної історії царя Кізіка і доліонів;
зникнення Гіласа та відходу Геракла;
кулачного поєдинку Полідевка з Аміком;
птахів Ареса та зустрічі із синами Фрікса;
загибелі Ідмона і Тіфія;
очищення Ясона й Медеї у Кірки;
сирен, яких Орфей перемагає музикою;
проходу повз Сциллу, Харибду та Блукаючі скелі;
перебування у феаків;
переходу через Лівійську пустелю;
зустрічі з Тритоном і Гесперидами;
бронзового велетня Талоса біля Криту.

Лемнос теж подано інакше. У давній традиції жінки острова спочатку бояться прибульців, але зрештою самі приймають аргонавтів, а Ясон зближується з Гіпсіпілою. У фільмі цей епізод зроблено значно небезпечнішим і ближчим до пригодницького трилера.

Колхіда також змінена. У міфах Медея допомагає Ясону виконати випробування Еета й дістати руно, приспавши або зачарувавши його охоронця. У фільмі з драконом відбувається повноцінна битва.

Найбільша відмінність — фінал. У класичній міфологічній традиції після повернення починається нова трагедія: помста Пелію, розрив Ясона з Медеєю, загибель його нової нареченої та дітей у версії Евріпіда. Мінісеріал усе це прибирає й завершує історію значно світліше — весіллям Ясона і Медеї та їхнім утвердженням в Іолку.

Епічна мамця стіфлера, що популяризовала походження терміну Мілфа https://vibe.co.ua/milfa-hto-tse/ Більш ніж чверть віку пройшло, а її загалом тільки по цій ролі і пам'ятають (ну майже)

«Страчені світанки», 1995 год, реж. Григорий Кохан
https://www.youtube.com/watch?v=LB-xnimo5FU

Стрей кідс дуже гарненькі, тут всі пупсики з гурту https://guyver.org/stray-kids/ історія гурту, хто вони і як викарабкалися на цей топ. Я не великий фанат k-pop(у) але саме цей гурт дуже імпонує.

Дивився в кіно 1 раз і кін дуже запам'ятався. Олівія Вайлд - дуже гарна мамця, ідея теж гарна. Дайте фільму ще трохи часу і він як гарне вино дійде до своєї кондиції. Наприклад Гаттака теж не одразу "стрельнула", але там млявіший сюжет трошки. Ідеї схожі: поділення суспільства на «гідних» і «негідних», ну, все як завжди...

Люпіта дуже гарна - дуже віриться, що саме із-за неї була троянська війна ;)

А хто ще пішов передивлятись Одіссею Кончаловського 96 року після цього шедевру?)

Нещодавно знову натрапив на «Четвер» і зловив себе на тому, що фільм досі працює напрочуд добре. Він нервовий, брудний, місцями абсурдний, із тим самим чорним гумором, який або заходить одразу, або взагалі ні. І саме тому його важко переплутати з типовими кримінальними трилерами кінця 90-х.

Томас Джейн тут хороший, але мене цього разу більше зачепила Даллас у виконанні Пауліни Порізкової. Вона з’являється не так уже й надовго, зате персонаж моментально запам’ятовується: холодна, сексуальна, небезпечна й абсолютно непередбачувана.
До речі, знайшов окремий матеріал саме про неї та цю роль: https://celebs.com.ua/paulina-porizkova-vid-supermodeli-do-kultovoyi-dallas/
Після прочитання реально захотілося передивитися кілька сцен саме з Пауліною. А ще у неї була крута куртка з надписом)

До речі, для тих, хто тільки починає знайомство з азійськими серіалами, спочатку варто розібратися, що взагалі мають на увазі під цим жанром. Я свого часу теж думав, що дорами — це виключно корейські романтичні серіали, але поняття значно ширше. Сюди відносять телесеріали з Південної Кореї, Японії, Китаю, Таїланду та інших азійських країн, причому жанри можуть бути будь-якими: від романтики й комедії до трилерів, історичних драм і фантастики.

Тому новачкам я б радив спочатку почитати, що таке дорама https://guyver.org/dorama-shho-tse-take-i-chomu-azijski-serialy-tak-zahoplyuyut/, чим вона відрізняється від звичайного серіалу та які бувають основні види. Після цього вже набагато легше орієнтуватися у каталогах Netflix, Viki чи інших сервісів і розуміти, що саме шукати.

Особисто я починав із корейських дорам, але згодом відкрив для себе японські та тайські серіали. Вони дуже різні за темпом, атмосферою та подачею, тому тут точно є що досліджувати. А головне, не варто обмежуватися лише найвідомішими хітами: серед менш розкручених проєктів часто трапляються сильні історії.

Трейлер веселий, а кіношка така собі, але бувало і гірше. Кому реально цікаво що насправді таке Морена ту це тут https://friday.com.ua/marena-i-mara-martir-hto-tse-u-slov-yanskij-tradytsiyi/. Було цікаво почитати про її постать, а про кіно так там і має бути екшон - бо без нього сумно) Залишається лише одне питання - на що пішли ці 40 млн $ чи ці руки знову нічого не брали?