Я книгу не читав, але судячи з конвульсій з часом, щось тут не те. Конвульсії з часом - це поганий знак, адже режисер вважає події настільки нудними, що потрібно стимулювати глядача зміною часів. Хоча, як на мене, це було зайвим.
Знайомі з книгою кажуть що там було все краще. Хто б сумнівався, хе-хе.
Фільм вийшов не ідеальний. Основні події (суд та вбивство) дуже детально показано і це зрозуміло, але чесно кажучи, не найкраще, що там було. Стосунки з Чейзом натягнуті, а сюжет вбивства - не цікавий. Всі гострі "погані події" тут же заливають природою та красою, щоб глядачу не було важко, але ж це і зменшує емоційну прив'язаність. І темп. Конвульсії зі спогадами - найгірший елемент кінематографу і тут його використали під зав'язку =(. Не знаю хто там режисерка, але фільм і його історія вийшли не цілісними, а роздрібненими.
А найкраще, що в цьому фільмі - це хороша гра акторів. Звісно, хімії як у гарненьких брехухах тут нема, але все ж головна героїня добре зі ... грала. Вона передала самотність, відчай і надію Кайї. Візуально фільм приголомшливий, із красивими кадрами боліт Північної Кароліни. Та насамперед дуже гарної романтичної лінії Кайї з Тейтом. Найпростіші кадри з заходом сонця, дуже потужно підкреслюють їх роман.
А ще дружба чорношкірої пари продавців з дівчиною зіграно на відмінно. Це дійсно проймає. Мені взагалі їх дружба та гра найбільше сподобалась. Без фальші, просто ідеально.
Теми кохання, втрати, зради та спокути — у центрі цього фільму. Історія Кайї — це зворушлива розповідь про людську стійкість перед обличчям великих труднощів.
Щоб вижити жертва повинна вбити хижака.
П.с. цілком можливо, що саме перегляд фільму в майже пустому кінотеатрі додав атмосферності.