В окупованій німцями Франції під час Другої світової війни вбивають німецького офіцера. Колабораціоністський уряд Віші вирішує покласти відповідальність за вбивство на шістьох дрібних злочинців. Лояльних суддів викликають, щоб якомога швидше їх засудити.
На римському шосе утворився затор з великої кількості автомобілів. У пастку потрапили найрізноманітніші люди з різних соціальних сфер. У картині немає головних героїв і сюжет розбитий на безліч дрібних подій. Люди кохаються і зраджують, дарують і крадуть, виявляють благородство і застосовують насильство і підлість. Комедійний тон фільму поступово стає трагедійним, один персонаж навіть помер. Та після напруженої ночі затор розсмоктується.
Певний оркестр збирається на свою репетицію у приміщенні старого храму. Перед початком музиканти дають інтерв’ю місцевим телевізійникам. Згодом прибуває дириґент. Після кількох невдалих спроб провести репетицію, оркестранти бунтують проти дириґента. Бунт стрімко розвивається і зрештою все обертається катастрофою, бо до приміщення храму залітає величезна чавунна куля, якою руйнують стіни будинків, призначенних на знесення.
Сімнадцятирічна Еффі Бріст проти своєї волі виходить заміж за дрібного дворянина набагато старше за неї, народжує дитину. Але підйом почуттів випробовує вперше, тільки вступивши в недовгий любовний зв'язок з сусідом, що намагався спокусити її. Через багато років чоловік дізнається про цей роман. Суперника він вбиває на дуелі, а зганьблену Еффі Бріст кидає.
Терорист, інфікований смертельним вірусом, піднімається на борт експреса Стокгольм - Женева і заражає всіх пасажирів. Полковника Маккензі (Берт Ланкастер) викликають, щоб розібратися з ситуацією, і він знаходить доктора Чемберлена (Річард Гарріс), який перебуває на борту потяга. Маккензі вирішує перенаправити потяг до перевалу Кассандра, де він порине в небуття. Але пасажири дивовижним чином починають приходити до тями, і Чемберлену доводиться змагатися з часом, щоб роз'єднати вагони.
У віці 23 років Констанс Рейд вийшла заміж за власника шахт Кліффорда Чаттерлея. Але медовий місяць у них вийшов коротким: йшов 1917 рік і чоловіка призвали до армії. З війни він повернувся паралізованим інвалідом, приреченим провести решту життя у візку без повноцінних шлюбних стосунків. Жінка бореться між любов'ю до чоловіка та природним бажанням. Кліффорд розуміє, що його дружина перебуває в розквіті як жінка, а тому дозволяє їй завести коханця. Чи прийнятним буде вибір Констанс, і чи взагалі потребує вона подібних дозволів?
Зображаюча буття якоїсь терористичної організації, ця "комедія з шести частин про суспільні ігри, повна напруги, збудження і логіки, жорстокості і безумства..." присвячена знаменитій Фракції Червоної Армії (RAF), що наводила жах на Німеччину своїми кривавими акціями, що не щадили навіть випадкових громадян.
Латвія, 1919 рік. У невеликому прибалтійському містечку загубився німецький загін. Офіцери на свій страх і ризик змушені продовжувати нікому вже не потрібну війну. А в маєтку де Ревалей відбувається особиста драма - капітан Еріх фон Ломонд, її друг дитинства, не бажає відповідати взаємністю графині Софі де Реваль, воліючи повністю поглинути в роботу. Вражена, ображена Софі пускається в усі тяжби, сподіваючись викликати ревнощі в строптивца, ще не підозрюючи про справжні причини відмови капітана...
Багатий промисловець Герхард Кріст запрошує на віллу свою коханку Ірен. Там же виявляється його дружина із власним коханцем, секретарем Кріста. А все це підлаштоване їхньою дочкою - калікою Ангелою. Усі грають у китайську рулетку, гру із заплутаними правилами, і під маскою аристократичних манер хижо полюють один за одним...
Франція, 1944 рік. Хірург місцевої лікарні, що допомагає Опору, посилає дружину і дочку в село, а коли приїжджає їх відвідати, бачить тіла звірячо убитих людей, серед яких його застрелена дочка і зпалена з вогнемета дружина. Есесівці ж все ще були на місці розправи, святкуючи "перемогу" місцевого значення. Тоді хірург дістає стару рушницю, і починається відплата - доктор відмінно знав всі куточки цього старовинного, неприступного замку, а удома, як мовиться, і стіни допомагають...