Трисерійний чорно-білий французький фільм-драма 1934 року, поставлений режисером Реймоном Бернаром за однойменним романом Віктора Гюго з Гаррі Бором у головній ролі.
Події відбуваються в середині XVI століття. Мері Стюарт повертається з Франції в рідну Шотландію, щоби взяти керування країною в свої руки. Вона відразу ж зіткнулася із серйозними трудностями. Місцеві лорди не дуже раді появі законної королеви, реформатор шотландської церкви Джон Нокс обурений її небажанням відмовитись від католицизму, до того ж англійська королева Єлизавета I, побоюється претензій Марії на англійську корону, починає плести проти неї інтриги. Найнадійнішою опорою Мері стає граф Ботвелл, згодом між ними виникає романтичне почуття...
Перша світова війна. Літак французьких льотчиків Морешаля й Больдє збитий німецьким асом фон Рауффенштайном, але обоє пілотів залишилися живі й потрапили у табір для військовополонених. Там же перебувають кілька британських офіцерів, до яких новачки приєднуються для роботі над тунелем для втечі.
Після перемоги французів на Західному фронті Морешаля, Болдьє й інших французьких військовополонених переводять в іншу в'язницю, де комендантом призначений їхній «давій знайомий» фон Рауффенштайн.
Queen Christina of Sweden is a popular monarch who is loyal to her country. However, when she falls in love with a Spanish envoy, she must choose between the throne and the man she loves.
1920 рік. Англійські колоніальні війська безжально пригнічують і грабують народ Монголії. Через конфлікт з британцем, який скуповував хутро, молодий мисливець Баїр змушений тікати в тайгу, де потрапляє до партизанського загону. В одному з боїв інтервенти захоплюють Баїра в полон. Британський комендант наказує розстріляти його. Серед речей Баїра англійці знаходять документ старомонгольською мовою, який засвідчує, що його власник є прямим нащадком Чингісхана.
Фільм О. Довженка «Земля» є одним з найвідоміших радянських фільмів. Це гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка працює на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя. Середовище і люди — єдине і нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд непохитним. Символіка Довженка була тісно пов'язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів московських аванґардистів (формалістів) 20-х років.
Сюжет кінофільму був написаний за романом Чарльза Норгоффа і Джеймса Голла «Заколот на Баунті». В основі сюжету повстання на борту британського корабля «Баунті». На відміну від справжніх історичних подій, роман і фільм зосередився на особистих стосунках між капітаном Вільямом Блаєм і його помічником Флетчером Крістіаном, де капітан зображений жорстоким тираном, який своєю поведінкою примусив команду до заколоту. У фільмі присутні декілька інших історичних неточностей: на відміну від фільму, під час заколоту ніхто не загинув.
Глядач побачить повний судовий процес над Жанною д'Арк, який відбувався 1431 року у французькому Руані (за даними документальних свідчень очевидців події). Процес тривав майже цілий рік, однак режисер вирішив вмістити його в один день. Усе починається з того, що духовний суд проводить допит Жанни д`Арк, щоб вибити з дівчини визнання провини. Формально вона звинувачується у чаклунстві, але до суду її тримають як військовополонену.
Їй погрожують жорстокими знущанням, катуванням, хочуть лишити причащання. Допит продовжується цілий день. Дух Жанни д`Арк не був зломлений навіть перед самою стратою. Вона зустріла смерть на вогні, але так і не зізналась у своєму "злочині".
Як відомо з легенд, добрий король англійський Річард відправився в Хрестовий похід і потрапив там в полон. Принц Джон захопив трон і, рухомий жаданням наживи, почав обирати народ.
Розорений ним сер Робін Локслі пішов в Шервудський ліс, і під ім'ям Робін Гуд очолив банду розбійників, оголосивши війну посіпакам принца Джона - лицарю Гаю Гізборну і боязкому шерифу Ноттінгему.
Попутно він бився за серце млосно-мрійливої леді Маріани - прекрасної Олівії Де Хевілленд.