| Країни: | Україна |
|---|---|
| Жанр: | фентезі документальний |
| Прем'єра в Україні: | 22 листопада 2018 |
| Прем'єра в світі: | 29 травня 2018 |
| Режисер: | Корній Грицюк |
Сюжет:А ти залишишся, коли всі поїдуть?
Дія стрічки розгортається у найближчому майбутньому. Канадський режисер з українським корінням вирішує відвідати землю предків та згодом опиняється у незвичних умовах. У результаті певних міжнародних договорів жителям України відкриваються кордони до всього світу. Розчаровані своєю країною, обтяжені численною кількістю невирішених проблем, вони нарешті можуть вільно відвідати будь – який куточок світу. Відтак, за декілька тижнів наша країна опиняється порожньою. Її жителі на радощах покидають її територію у гонитві за кращим життям.
Тим часом наш герой намагається знайти когось з тих, хто залишився. Протягом тривалої експедиції йому та його знімальній команді вдається знайти лише декількох людей, що знаходились у різних куточках України. Вони єдині, хто лишився жити в одній з найбільших країн Європи. Разом з експертами з різних сфер він намагається знайти пояснення цій ситуації та зрозуміти: що сталось з населенням майже у 40 мільйонів людей, та чому саме ця країна раптово спорожніла?
Код для перегляду рейтингу кінобази Виробничі компанії:
Режисер: Корній Грицюк
Не знаю, як сприймався цей фільм у 2020му році, але дивлюся зараз, коли Україна в стані війни, увесь цивілізований світ захоплюється героїзмом українського народу і блювати хочеться. Мова в фільмі йде від режисера з Канади з українським корінням, і хоч справжній режисер фільму українець, в ньому нічого українського я не побачила, бо я не розумію, як можна настільки не розуміти українську ментальність. Автор фільму показує українців якимось меншовартісними рабами, яким тільки причину дай виїхати з країни, то вони все кинуть і виїдуть. В цьому фільмі існує якась альтернативна реальність, де українців чомусь ніколи не пускали за кордон (хоча насправді ніколи нічого подібного не було, перед асоціацією з ЄС люди робили туристичні візи, і хто хотів, той виїжджав), а вони завжди дуже хотіли, і як тільки їм дозволили, то всі 40 з лишнім мільйонів виїхали, залишивши всі надбання попередніх років, великі підприємства і перспективні території, а сама Україна перетворилась у якийсь великий Чорноби ... ль, про який всі ніби знають, але їхати туди ніхто не хоче, і ті, хто там залишились, напевно якісь ненормальні відлюдьки. В фільмі дуже яскраво показана зневага до Майдану, перекручена історія війни на Донбасі 14 року, "герой" з умовного ДНРу (умовного, бо в фільмі ці псевдореспубліки не утворились, але зате весь Донбас виїхав на расєю і робить стріми на фоні кремля, ніби так і має бути) розказує, що це українці обстрілювали Донбас, весь фільм якась безмежна туга за совком, і типу люди які виїхали падлюки, бо як же ж вони могли не оцінити те, що їм залишив вєлікій і магучій совок, спочатку розвалили все за 30 років, а потім отак взяли і кинули все, всі "герої" говорять російською, окрім президента і якогось дослідника, особливо "порадувала" рускагаварящая мадель са Львова, короче кажучи один великий facepalm. Не знаю, яке у автора бачення України, але якщо таке як він показує у цьому фільмі, то це дуже небезпечно. Хоч фільм і псевдодокументальний, деякі категорії людей за кордоном можуть дуже хибно сприйняти образ України і українців, а це абсолютно не відповідає тому, як Україна постійно кров'ю виборювала своє місце у світі, особливо в такій ситуації як зараз. Тут можна сказати, типу, що автор не міг знати, що у 2022му розпочнеться повномасштабна війна, але на період, коли фільм знімався, війна на Донбасі вже була, і режисер все перекрутив і знецінив, чого я взагалі не розумію. Фільм не змогла додивитись, бо це просто повне дно.
Увійдіть, будь ласка, щоб написати рецензію
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
2020. Безлюдна країна
