Лише найбільше зло може маскуватися під добро - Рецензія до фільму «Школа добра і зла» / The School for Good and Evil

Після минулого року багато на що дивишся по-іншому, і тому фільми й серіали, які загалу не зрозуміти, ти розумієш в десятикратному розмірі, але деякі фільми навпаки.

Побачивши хронометраж, пройняв скепсис щодо фільму та ще й відгуки такі собі. Але все ж вирішив подивитись і мені дуже сподобався фільм!

Оскільки я не читав книгу, на основі якої був знятий фільм, я вважав історію здебільшого оригінальною, і мені сподобалося йти в непередбачувану пригоду з хорошими акторами, серед яких Керрі Вашингтон, Шарліз Терон, Мішель Йо, Лоуренс Фішберн і Кіт Янг.

Але можна помітити багато моментів, які дуже не сподобаються критикам. «Школа добра і зла» надзвичайно химерна та сповнена кліше. Так, можливо, фільм трохи несерйозний. Так, фільм нещадно краде у відомих фільмів цього жанру, особливо багато у Гаррі Поттера. Так, персонажі другого плану поверхневі та іноді дратують. Так, у фільмі багато подій, що не розкрито детальніше. Так, наслідки іноді погані та дешеві. І все ж ... фільм мені дуже подобається.

Але ж чому? Все просто - він нагадав мені Україну. Так, це парадоксально, але в якомусь сенсі з 2019 року країна, а точніша нова влада, яка косить під добро, а насправді наймерзенніші покидьки у світі. Бо розкрадати все та привести війну це те що робив янукович, але знаючи про вторгнення забирати оборону і розмінувати Чонгар та звати на шашлики - це уже верх цинізму. Хоча ні, далі ми будемо бачити ще розкрадання гуманітарки, яйця по 17, яблука по 51 та безліч дій, що вказують, хоча ні, кричать про те, що вся банкова - це зрадники, які не втекли й продовжують допомагати кремлю.

Тож фільм здебільшого мені сподобався через теми, які він зачіпає, бо я люблю правду. Я люблю коли фільми несуть просвітлення (хоча іноді здається, що їх можуть зрозуміти тільки ті, що вже просвітлені, але це окрема філософська тема).

Назад до фільму. Головні герої Софі та Агата, хоча різні, насправді добрі. І так уже вийшло, що їх закинули у різні табори та нацькували один на одного. Нічого не нагадує? Це просто пряма відсилка до епохи яника коли вони штучно ділили країну на схід та захід. Зе пішов далі - він всіх хто не зализує його зрадницькі продажні дії називає порохоботом. Це реально дно. Але маю для нього новину - люди починають розуміти хто верховний головнокомандувач (зе), що здав південь та готував країну до здачі і за це треба буде відповісти. Його щастя, що в Україні нема смертної кари. Хоча для зе, дєрмака, подоляка, арахамії та їх слуг це було б замало.

Знову до фільму. Агата і Софі - це втілення прекрасних емоцій. Це зворушило, що я вболівав за них до кінця. Дружба, довіра, зв’язок і справедливість – ось ще одна з тем фільму.

Естетично я також вважаю фільм вдалим і красивим. Декорації, казковий світ та костюми прекрасні, це справді чудово зроблено.

Як в школі зла, так і зе витягує з людей найгірше в собі - ненажерливість, продажність, зраду. І на це важко дивитись, бо, як на мене, українці - справедливі, хоробрі, трохи наївні (адже купились на зло, що прикидається добром у 2019) і найголовніше - вони співчутливі. Чого нема у теперішній владі ні граму.

Потрібно, щоб всі українці відкрили очі та разом протистояли злу, що прикидається добром в особі зе, дєрмака та їх слуг кремля.

Я хочу, ні не хочу, це дуже потрібно, вигнати зло і зняти фільм по нашій ситуації та щоб весь світ знав, до чого може призвести голосування "па пріколу".