Вонґьон. - Рецензія до фільму «Вонґьон» / The Queen Who Crowns

"Королева, яка коронує" - південнокорейський телесеріал про королеву Вонґьон.

Королева Вонґьон народилася в родині Мін Дже в період Корьо. Вона походила з престижної родини, яка протягом багатьох поколінь дала багато високопоставлених урядовців. Королева Вонґьон, відома в той час як Леді Мін, вийшла заміж за І Бан Вона, відомого як принц Джонган. Його батько - король Тхеджо, засновник і перший правитель династії Чосон. І Бан Вон хоче стати наступним королем, але його батько обирає свого другого сина І Бан Ґву наступником. Леді Мін та її чоловік І Бан Вон не в захваті від цього. Вона допомагає І Бан Вону стати королем Теджоном, і вони створюють новий режим. Після того, як І Бан Вон стає королем з часом їхні стосунки погіршуються. Щоб зміцнити свою владу, король Теджон намагається тримати королеву Вонґьон та її родину під контролем.

"Королева, що коронує" виводить на екрани перші десятиліття правління Чосона. Це не перший серіал, який розповідає про особистості того часу чи вигадані історії на тлі того періоду, але там Вонґьон лиш згадується не будучи центральною фігуроюю сюжету.

Візуал в серіалі крутий, освітлення, костюми.

Не завадить бути дещо знайомим з історичним тлом. Це полегшує розуміння зв'язків і динаміки стосунків. Втім, насолоджуватися серіалом можна і без попередніх знань, адже ознайомитись можна і після перегляду. Пояснення хто є хто присутні в субтитрах.

Ча Джу Йон, яка зіграла королеву Вонґьон, дуже hot, а також наділяє цю імпозантну історичну особистість такою сильною, красивою, розумною та кмітливою аурою, зображуючи її як домінуючу, але водночас чутливу жінку. Настав час, щоб ця королева, яку історично оцінили занадто пізно, отримала заслужену увагу.

Король Теджон справді мав на своєму боці компетентного, розумного, цінного партнера. На рівні очей. У прямому сенсі, також вище того, що стосується умовностей і звичаїв. І в той же час достатньо сміливого, щоб йти новими шляхами, мислити інноваційно і діяти безстрашно.

Але горе, якщо король думає, що він має владу лише завдяки своєму трону. Він також повинен бути здатним зайняти цю позицію за допомогою поважного особистого авторитету. Здебільшого Теджон намагається нав'язати владу і повагу силою. Йому справді бракує особистої зрілості, необхідної для найвищої посади в державі.

Королева Вонґьон, у свою чергу, платить високу ціну за свою амбітну поведінку і конструктивний політичний вплив при королівському дворі: її пристрасне кохання до короля, для якого при дворі більше немає місця. Але, принаймні, королева не дозволяє цьому заважати їй приймати мудрі рішення і вести виважену політику. Якими б несприятливими не були обставини. Без неї правління Теджона, зрештою, не відбулося б взагалі, не кажучи вже про те, що воно не було б таким цінним для прийдешньої Чосон. Без неї країна не пережила б одного з найвидатніших королів династії Чосон - наступного короля Седжона, який створив, серед іншого, алфавіт для свого народу.

Серіал заснований на історичних подіях, але є вигаданим, тобто це суміш де є, як достовірні моменти, так і відмінності від історії, або ситуації, які обіграні дещо інакше для динаміки оповіді, хоча мають той же фінал, що й в справжній історії. Просто не всі реальні історії мають достатньо збереженої інформації чи динамічного розвитку, а тим паче ніхто не знає, що думали чи говорили ці постаті за закритими дверима. Тому це складний процес, де треба взяти іфу, якої в одних випадках може бути достатньо, а в інших замало, створити діалоги, напругу сюжету та віддати належне тій історисній постаті, яку зображаєш.

Наприклад, в серіалі ми бачимо, що минув час і Янньон є спадкоємним принцем, а Теджон і Вонґьон помічають хист та якості правителя у молодшого сина Чонньона, ну й як наслідок він стає кронпринцем, пізніше Теджон зрікається титулу короля і віддає трон Чонньону, який стане Седжоном Великим. Але відмінність з реаліями полягають в тому, що саме Вонґьон переконала Теджона призначити їхнього старшого сина Янньона спадкоємним принцом. Пізніше, коли королю стала недовподоби поведінка кронпринца він замінив його на посаді спадкоємного принца молодшим сином Чонньоном, королева була розлючена, і її втручання врешті-решт призвело до того, що король Тхеджон стратив її молодших братів, щоб приборкати амбіції її самої та її сім'ї.

Хоча так само, як і в реальній історії, так і в серіалі Янньон був не проти і навіть радий цьому. Після того, як Седжон став королем, стосунки між братами зміцнилися. Під час правління Седжона Янньон користувався статусом найстаршого члена королівської родини, і Седжон часто запрошував Янньона до палацу на придворні гуляння.

Ми не можемо знати напевне чи Вонґьон мала власні амбіції, чи була ідеальною, чи просто маючи хист втручалась в політику, бо Теджон не справлявся в досягненні цілей через які власне ці двоє й об'єднались.

Так чи інакше цій історичній постатті віддали належне і було присвячено окремий серіал, тому підкидувати цей момент в сюжет, де вона настоювала на кандидатурі Янньона зіпсувало б цілісність персонажа та зруйнувало б зацікавленість в історисній постаті знецінюючи її внески.

Слід розуміти, це також до речі показано в серіалі, що з заснуванням нової династії Чосон головною державною ідеологією стало кунфуціанство на заміну буддизму, який був державною релігією в Корьо. Тому при попередньому устрої королівського двору і держави більш за все втручання Вонґьон не сприймалося б ні чиновниками, ні королем, як чимось, що підриває авторитет останнього чи непокору йому.

Корейське конфуціанство, або корейський руїзм, є формою конфуціанства, що виникла і розвинулася в Кореї. Одним з найсуттєвіших впливів на корейську інтелектуальну історію було впровадження конфуціанської думки як частини культурного впливу з Китаю.

Серіал робить велику роботу, показуючи, що ці двоє заплатили своїми особистими стосунками за роки свого правління, визнаючи і вшановуючи їхні жертви, зусилля і досягнення.

Що стосується Ча Джу Йон то я думаю, що ви, я та інші глядачі не очікували, що вона зіграє такого персонажа, якщо ви згадаєте її роль в драмі "Слава".