Життя — це те, що відбувається, коли ти перестаєш керуватись чужими бажаннями і починаєш прислухатись до своїх. Стаючи Моною — емоційний, трагікомічний шлях мужності, прощення та самовідкриття. Його проходить Мона, розповідаючи історію у трьох частинах та борючись за звільнення від обтяжливих обмежень свого життя, котре вона присвятила вдоволенню еґо інших людей.
В основі сюжету лежить історія людини, у якої досить проблемне минуле. Одного разу вона дістає шанс налагодити взаємини з власною сім'єю. Щоправда, незабаром вона стикається з внутрішніми демонами та потрапляє в епіцентр небезпечних справ, що відбуваються в доках Антверпена.
Здається, що Бабу не створена для серйозних речей. Робота, чоловік, відповідальність, кому це все потрібно? Але, коли навіть власна дочка соромиться запросити її на весілля, Бабу приймає рішення все змінити. Вона знаходить роботу продавчині тайм-шерів на Бельгійському узбережжі і, на власний подив, стає зразковим працівником. Досягнувши успіху, Бабу має тільки знайти відповідний подарунок для доччиного весілля.
Головний герой раптово прокидається у 2092 році старим 120-річним дідом і розуміє, що він є останнім смертним на планеті, доживає свій вік серед щасливих безсмертних людей. Сам Немо стверджує, що нічого не пам'ятає про своє минуле, але психіатр і журналіст, який нишком пробрався в палату до містера Ніхто, витягують з нього подробиці його життя, все більше і більше заплутуючи себе і глядача. Увесь фільм – це нібито уривки спогадів пана Ніхто, представлені нам в абсолютно випадковому порядку, але насправді незрозуміло, що з них спогади, а що просто можливий розвиток життя Немо, який так і не відбувся.
13-річний Гюнтер виховується в будинку покірливої бабусі, де проживають його батько П’єр і троє дядьків — Портель, Герман і Цворен. Дорослі шалапути тільки те й роблять, що влипають у проблеми в гонитві за випивкою і жінками, і все це в круговороті відчайдушних веселощів, ліні та дармоїдства. Ким виросте Гюнтер?