Фільм-колаж, створений без використання камери і задуманий як омаж одноіменній картині Ієроніма Босха. В процесі роботи Брекідж наклеював різноманітні рослини, трави та пелюстки, безпосередньо на прозору плівку, з якої згодом робив фільмокопії.
Експериментальний фільм Стена Брекіджа, в якому він візуалізує нічний кошмар про вбивство сокирою своєї прийомної матері. З допомогою візуального ряду, який складається з тривожних та контрастних образів, режисер створює кінематографічну медитацію для дослідження насильства, яке спровоковане дитячою травмою.
Взявши за основу костюмовану шкільну виставу своїх дітей, Брекідж, з допомогою експериментального монтажу та роботі з плівкою, намагається показати двоїстість людської природи.
Експериментальний фільм Стена Брекіджа, в якому він, використовуючи екстремальний монтаж та техніку малювання на плівці, намагається зафіксувати життя деяких тварин у природному середовищі.
Їдучи до Ріверсайду, штат Каліфорнія, Брекідж планував зняти фільм про пустелю, адже помилково вважав, що їде саме туди. Після приїзду на режисера чекало розчарування — він побачив перед собою лише невиразний приміський пейзаж. Тому використовуючи технічні прийоми, Брекідж відтворив пустелю на столику у своєму готельному номері.
Назва фільму походить від дослівного перекладу терміну «аутопсія» і є однією з частин «Піттсбурської трилогії», присвяченої міським інституціям. Експериментальна картина Стена Брекіджа безпристрасно фіксує повсякденне життя міського моргу і є одним з найпряміших зіткнень зі смертю, коли-небудь знятих на плівку.
Одного разу, гуляючи в лісі, Брекідж побачив серед дерев антропоморфну тінь, яку він назвав «Богом лісу». Намагаючись відтворити побачене, він встановив між камерою та лісом прозоре скло, на якому домальовував кожен відзнятий кадр.
Експериментальний фільм Стена Брекіджа, який здебільшого складається зі зйомок природніх пейзажів та неба. Використовуючи природне освітлення й роботу з об’єктивами, режисер намагається дистанціюватися від класичного символізму та показати абстрактне споглядання краси природного світу.
Це серія експериментальних фільмів із чотирьох незалежних частин. За словами режисера, він намагався візуалізувати, як його діти бачили навколишній світ і називав цю роботу «тональною поемою» для очей, натхненною музикою Олів’є Мессіана.
Експериментальний фільм Стена Брекіджа з циклу під назвою «Пісні», який дослідники вважають одним з найголовніших в кар’єрі режисера. Створений під впливом Тацита та Едварда Ґіббона, він є візуальною реакцією Брекіджа на війну у В'єтнамі.