Весна 1918 року. Тараканов, керуючий маєтком князя Тихвинського, за допомогою колишнього придворного вчителя фехтування Маркіза і безпритульного Кешки, викрадає з покинутого господарями маєтку колекцію полотен і скульптур. Сподіваючись переправити її за кордон, злочинці кочують з цирковою трупою, а по їх сліду йде невтомний працівник карного розшуку — Макар Овчинников…
Радянський розвідник Олександр Бєлов, який виїхав в 1940 році в Німеччину з Риги під ім'ям німця-репатріанта Йогана Вайса разом зі своїм другом Генріхом Шварцкопфом, до 1944 року досяг міцного положення в Абвер, а потім був переведений до Берліна, в службу СД, де дослужився до чину гауптштурмфюрера СС. За родом служби офіцер для особливих доручень Вайс отримав доступ до найцінніших відомостями стратегічної важливості.
Вчителеві історії Мельникову знайомі і сумніви, і відчуття незадоволеності. Хай він не завжди буває правий, але він бореться, шукає, любить, долає труднощі і сумніви.
Шкільні друзі Соня, Стьопа, Федя та Таня вступають у доросле життя. Соня закохана в Стьопу, але він любить Таню, а Таня віддає перевагу Феді. Стьопа їде в Новосибірськ і починає працювати на металургійному заводі, навчаючись у вечірньому інституті, Таня відправляється за Стьопою, а Федя одружується на Тані і вони лишаються в ленінграді...
Дія відбувається по завершенні Другої світової війни в одному з міст Західної України. Видний український письменник-комуніст Олександр Гармаш (Сергій Бондарчук) написав книгу, в якій затаврував ворогів СРСР. Вороги СРСР намагаються вбити Гармаша... В основу фільму покладена ідеалізована історія з життя Ярослава Галана...
Гріша Фокін, юний спортсмен-комсомолець закохується у поважну жінку Марію Степанову, дружину видатного професора Юліана Степанова. Довкола цього трикутника і розгортається основна інтрига фільму, в той час, як самих головних героїв непокоять проблеми рівності людей, діалектичності кохання, свободи вибору та взагалі припустимості адюльтеру. «Суворого юнака» доволі влучно називають одним із найцікавіших, найзагадковіших та найбільш химерних радянських фільмів 1930-х років. Зафільмована в декораціях сталінського неокласицизму, які так нагадують «Олімпію» (1936) Лені Ріфеншталь, ця стрічка була знята за кіноп’єсою Юрія Олеші.