Історичний фільм про "справу Дрейфуса". Цей фільм, знятий для англійського телебачення Кеном Расселом, є досить незвичайним для режисера, який все життя експериментує із зображенням. Тут теж поставлений свого роду експеримент - Рассел знімає досить точний історичний костюмний фільм з елементами фарсу і гротеску про справу, яка сама була повна фарсу і гротеску. Головну роль полковника Пікара - "першої людини XX століття", французького патріота і антисеміта, який встав на захист честі французької армії і єврея Дрейфуса, грає Річард Дрейфус, який є одночасно і продюсером цього фільму (що, безсумнівно, не є випадковістю). У досить гротескній ролі генерала Буадеффра - Олівер Рід, який знімався у багатьох фільмах Рассела. На невелику роль військового міністра Рассел запросив Ліндсея Андерсона, режисера фільму "О, щасливчик!". Сам Альфред Дрейфус (Кеннет Коллі) представлений у фільмі без жодного пафосу і героїзму (хоч він і отримав надалі Орден Почесного Легіону) - боязкою і недалекою людиною (як його і описують більшість істориків). Ну і ще треба відзначити абсолютно чудово зроблений фінал фільму.
Фільм поставлений по реальних подіях і розповідає про суперництво двох атлетів-бігунів, які представляли Великобританію на Олімпійських іграх 1924 року в Парижі: студента Кембриджа, єврея Гарольда Ейбрагамса і шотландського місіонера Еріка Ліддела. У центрі уваги авторів картини — протистояння двох характерів і двох протилежних світоглядів.
Молодий англієць Майкл Тревіс - поки що не джентльмен шукає себе в цьому «шаленому, божевільному, божевільному світі!'. Як приємно почати свій шлях в бізнес із запасів кави, особистого автомобіля, блискучого (натурально!) костюма з голочки і - майже весь світ у тебе в кишені! Але далі починається життєва дорога в прямому і переносному значенні.
Джентльменський набір кіногероя: кар'єра, надія, обман, подорож, катастрофа, любов, музика, казанок з тростиною, знову обман...І єдиний успіх, який обов'язково прийде, якщо завжди залишатися самим собою!
Дії розвертаються в англійській школі, де панують старі порядки - школярів б'ють кнутами за провини, старшокласники шефствують і знущаються над молодшими. У групи старшокласників дозріває план протесту і коли починається свято випускників, вони розстрілюють вчителів. Але чи не сон це все?..
Люта картина була ключовим фільмом 60-х років, але і зараз, через десятиріччя, ні на йоту не втратила своєї унікальної потужності.
Головна героїня вже сита по горло роботою в Лондоні. Вона приходить на зупинку, щоб поїхати додому, в Манчестер. У цей час прибуває білий автобус, який здійснює туристичний рейс. Мер і інші чиновники відвідують фабрики, бібліотеки і іншим пам'ятки. Дівчина приєднується до них...
За умов, коли одним дано все, а іншим нічого, несміливим героям залишається лише одна свобода - мріяти.
Подібним відчуттям життя та світу пронизана художня тканина більшості фільмів Нємця. Збірник "меланхолійних бурлесків", стилізованих під німе кіно початку століття, "Страдники кохання" - про мрїї як притулок, де можна сховатися від смутку, розпачу й нестерпної сірості життя.
Уривки снів і галюцинацій, часто лише миттєвих, де недосказанного, як уві сні, завжди більше, ніж висказанного, відтворюють придуманий світ сентиментальних мелодрамам та трагікомедій початку століття, де герої - невдахи, пригнічені відчуттям власного безсилля, знаходять те, чого їх позбавило реальне життя.
Вони переживають неймовірні романтичні і еротичні пригоди, але, повернувшись в реальність, марно намагаються знайти місце, де були так щасливі, і відчувають себе втраченими в добре знайомому, проте чужому та ворожому світі.