Цей шедевр індустрії став символом прогресу XIX століття. Досконалість творінь Густава Ейфеля здобуло йому замовлення по всій Європі. Чудові споруди зі скла і заліза, ефектні конструкції були лише преамбулою до створення незвичайного трьохсотметрового монумента, який повинен був стати мало не більш знаменитим, ніж єгипетські піраміди чи Велика китайська стіна.
Дія фільму розгортається на сході Франції з вересня 1944 і до січня 1946 року. Мадам Ніна заснувала «будинок Надії» — притулок для юних сиріт-євреїв. Наближається закінчення війни і до мадам прибуває потяг з іншими вцілілими молодими євреями з табору Бухенвальд. У пам’яті цих сиріт постійно спливають жахливі картини тортур. Живучи в «будинку Надії», діти звертаються до релігії. Ніна як може намагається відновити їх розбиті життя…
Екранізація роману Себастьяна Жапрізо. Перша світова війна. 1919 рік, Матільді – дев’ятнадцять. Двома роками раніше її наречений поїхав на фронт. Як і мільйони інших, він "поліг на полі битви". Це написано чорним по білому в офіційному повідомленні. Проте Матільда відмовляється вірити. Якби він загинув, вона це відчула б серцем! Вона чіпляється за свою інтуїцію, як за останню нитку надії, яка ще єднає її з коханим. Колишній сержант марно прагне розповісти їй, що її наречений помер у траншеї, на нейтральній території між французькою та німецькою лініями фронту, разом із чотирма іншими солдатами, засудженими до смерті за умисні членоушкодження. Матільда не сприймає цього. Як і раніше, вона зі сліпою вірою чіпляється за тонку нитку надії. І збирається дізнатися правду про долю коханого та його чотирьох товаришів.
Чи знаєте ви, що всі події, які відбуваються в нашому світі, навіть найбільш незначні, взаємозв'язані найдивовижнішим і чудернацьким чином? Як політ крихітної мухи може викликати десь далеко могутній ураган, так і дивні, і на перший погляд, незрозумілі вчинки тихої і самотньої дівчини, яка живе у світі своїх фантазій, можуть назавжди змінити життя цілковито різних людей, подарувавши їм щастя і розфарбувавши навколишній світ яскравими, запаморочливими фарбами. Цю дівчину звуть Амелі Пулен.
Мішель Дюран - психоаналітик. Його життя проходить у глухій апатії офісу. Його доля - завивання вчительки математики, що скаржиться на своїх неслухняних учнів; ниття пана, що страждає передчасним сім'явиверганням, а на десерт - садомазохистські виливи збоченки-клептоманки Ольги Кублер.
Звичайне життя психотерапевта, якби дивній і звабній Ользі раптом не спала на думку невдала ідея бути задушеною на докторському дивані, у той час як сам доктор відключився в пообідній дрімоті.
Життя Жан-Поля, менеджера готелю на Французькій Рив’єрі стає проблематичним, і професійно, і емоційно. Він повинен терміново знайти велику суму грошей для сплати боргу. Від безвиході Жан-Поль купує страховий поліс від імені свого батька, підробивши документи.
Кабінет комісара Меґре на набережній Орфевр став місцем, де розплутуються кримінальні історії. Меґре має свій метод розслідування, завдяки якому він і став найвідомішим детективом Парижу. Кожен злочин він розплутує у властивій йому неквапливій манері. Його розслідування завжди завершуються розкриттям справжніх причин убивства, а правда виявляється там, де найменше на неї чекали.
Рецидивіст (Жерар Депардьє), грабіжник банків, що вчинив 14 вдалих пограбувань, виходить з в'язниці, відсидівши 5 років, з твердим рішенням "зав'язати". Продавши коштовності, одержані при звільненні, він йде в банк, де якийсь недотепа (Рішар) саме цього дня вирішив скоїти своє перше пограбування. Приїжджає поліція, і Рішар бере Депардьє в заручники. Коли поліцейські побачили цю парочку, виходячою з банку, то, звичайно ж, подумали, що справжній бандит - Депардьє. Відкрили вогонь, і Депардьє довелося узяти командування парадом на себе.