Іван Світличний
Ivan Svitlychnyi
Дата народження: 20 вересня 1929
Знак зодіаку: Діва
Дата смерті: 25 жовтня 1992 (63 роки)
Всього фільмів (на сайті): 3
Ролі: актор
Іва́н Олексі́йович Світли́чний — український літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, дисидент, діяч шістдесятництва (українського руху опору 1960–1970-х років), репресований. Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1994), лауреат премії імені Василя Стуса (1989). Старший брат Надії Світличної. Член Міжнародного ПЕН-клубу (1978).
Іван Олексійович – духовний лідер національно-демократичного руху 60-70-х років. Він незмінно знаходився у центрі кожної ку ... льтурної акції. У 1962-63 рр. став одним з засновників Клубу творчої молоді в Києві. Як писав О. Неживий: «Іван Світличний був неперевершеним літературним авторитетом, наставником талановитої творчої молоді, «сполучною ланкою між сходом та заходом України, між культурними діячами історичної батьківщини й української діаспори» Одним з перших установив контакт з українською діаспорою на Заході та поширював самвидав.
Через арешти письменник зазнав неабияких поневірянь. Уперше Івана Світличного було заарештовано 1 вересня 1965 р. за звинуваченням у антирадянській агітації і пропаганді. 30 квітня 1966 р. Івана Світличного через брак доказів було випущено. 12 січня 1972 року Світличного заарештували вдруге й звинуватили за тією ж статтею. На закритому судовому процесі винесено вирок: 12 років позбавлення волі (7 років концтаборів суворого режиму у селищах Всесвятське й Кучино Пермської області і 5 років заслання у селищі Усть-Кан Горно-Алтайської області). Мав незаперечний моральний авторитет серед політв'язнів, став душею табірного руху Опору - його називали «табірною совістю». Незважаючи на незадовільний стан здоров'я термін відбув повністю. Звільнили 23 січня 1983 року, продовжувати колишню творчу і громадську діяльність не дозволив стан здоров'я.
Помер І. О. Світличний 25 жовтня 1992 р. На його могилі в Києві на Байковому кладовищі, згідно з останньою волею - неподалік від могили Василя Стуса, стоїть козацький хрест з написом «Він був світильником, що горів і світився». Похований Іван Світличний у вишиванці, подарованій йому Василем Стусом.
Джерела: https://csamm.archives.gov.ua/
Знайдено 3 результати
Покинув світ мене... (1992)
Pokynuv svit mene...
| Жанр: | біографія історичний короткий |
|---|---|
| Країни: | Україна |
| Прем'єра в світі: | 1 січня 1992 |
| Тривалість: | 17 хвилин (00:17) |
| Режисер: | Валентина Шестопалова |
Мови: усе українською, Глузман – моск.кілька речень
Усім нам смерть судилась зарання (1991)
Usim nam smert sudylasia zarannia
| Жанр: | біографія історичний короткий документальний |
|---|---|
| Країни: | Україна |
| Прем'єра в світі: | 2 лютого 1991 |
| Тривалість: | 19 хвилин (00:19) |
| Режисер: | Сергій Дудка (|) |
Своїми спогадами про правозахисницю діляться: художниця Людмила Семикіна, художник Опанас Заливаха, письменник Євген Сверстюк, Леоніда Світлична, народний депутат Лесь Танюк і син Алли Горської Олесь Зарецький. Також у кадрі хворий Іван Світличний.
Наш злочин – спів (1991)
Singing Is Our Crime
| Жанр: | документальний біографія короткий |
|---|---|
| Країни: | СРСР |
| Прем'єра в Україні: | 1 січня 1991 |
| Тривалість: | 20 хвилин (00:20) |
| Режисер: | Валентина Шестопалова |
Увійдіть, будь ласка, щоб коментувати
Світличний Іван Олексійович
Фільтр Скинути фільтри