Подружжя згадує обіцянку розлучитися, коли їхній дитині виповниться 20 років. Через роки ця домовленість знову постає перед ними, змушуючи переглянути життя та почуття. У повсякденності з’являються сумніви, спогади й нові питання про майбутнє. Це історія про зміну, любов і вибір.
Кенджі Шіраторі — сором’язливий юрист із синестезією: літери й звуки для нього мають колір і запах. Його направляють шкільним адвокатом до приватної старшої школи Hama Solaris, яка через спад народжуваності та падіння набору переходить до спільного навчання. У новому середовищі він стикається з конфліктами, які не вирішуються ані законом, ані шкільним статутом: нерозумінням між учнями, тиском очікувань, самотністю, цькуванням, страхом змін. Завдяки незвичному сприйняттю та уважності Кенджі помічає приховані сигнали, знаходить правильні слова й допомагає підліткам проговорити те, що вони не вміють назвати. Для нього це робота й особистий шлях — навчитися підтримувати, не нав’язуючи правил, і бачити «кольори зірок» у кожному. Дорослі також переосмислюють відповідальність за дітей.
Після раптової смерті близької подруги Адзуса не може змиритися з втратою і продовжує писати їй повідомлення. Цей незвичний спосіб допомагає їй пережити біль і зберегти зв’язок із минулим. Тим часом батьки померлої дізнаються більше про життя своєї доньки й відкривають її добрі справи. Поступово герої знаходять розраду та нове розуміння втрати. Історія показує, як пам’ять і любов можуть залишатися живими навіть після смерті, допомагаючи рухатися вперед.
Адвокат кидає виклик системі правосуддя з майже стовідсотковим рівнем обвинувальних вироків. Він здатен виправдати клієнтів навіть за наявності очевидних доказів вини. Його методи викликають сумніви та суперечки, адже межа між добром і злом розмивається. Кожна справа стає випробуванням моральних принципів і справедливості.
Молодий талановитий каліграф Ханда Сейшу, гордий і різкий, отримує покарання за те, що вдарив критика: його висилають на віддалений острів східного узбережжя Японії. Він мріє про тишу, самотність і зосереджені тренування, але реальність виявляється протилежною. Енергійні сусіди без попередження заходять у дім, діти перетворюють подвір’я на ігровий майданчик, а місцеві звичаї здаються абсурдними міському перфекціоністу. Через кумедні конфлікти, щиру підтримку та нові дружби Сейшу поступово вчиться скромності, відкритості й знаходить натхнення, що змінює його характер і підхід до мистецтва каліграфії, а також допомагає дорослішати внутрішньо.