Через двадцять шість років після втечі від підозріло знайомого вбивці в масці («Крик»), «Основна четвірка» знову опиняється під прицілом маніяка — і кожна горор-франшиза в небезпеці.
Сміховинне продовження знаменитого пародійного кіносеріалу. Цього разу історія обертається навколо подружньої пари, яка за допомогою встановлених по будинку камер збирається розгадати таємницю того, що відбувається з їхнім новонародженим малюком. А щоб техніка не підвела або якщо вона упустить щось, то на стрьомі кваліфікований фахівець з незвичайних явищ! Сюжет цієї збірно солянки складається з пародій на фільми "Паранормальне явище", "Мама", "Зловісні мерці", "Чорний лебідь" та інші.
Як правило, від тріквелів мало хто чекає чогось гідного, нового і оригінального... Але мені здається, що «Страшне кіно» претендує на те, що б стати виключенням з цього правила.
Сюжет цієї частини (якщо він когось цікавить) наступний. Сідні (Анна Феріс) влаштовується на роботу доглядальницею до старенької, по будинку якої бігає пофарбована білою фарбою дитина з літаючим навколо неї прокляттям («Прокляття» з Сарою Мішель Геллар). Сідні відразу закохується в свого сусіда - батька двох дітей, який, вирішивши налагодити відносини, узяв їх пожити до себе («Війна світів» з Томом Крузом). На жаль, романтику перериває несподіваний напад інопланетян, а Сідні дізнається, що зупинити атаку можна тільки знявши прокляття. У пошуках відгадки Сідні і її подруга Рейчел, яка ніби як померла пару серій назад, потрапляють в село, страждаюче від сусідства з таємничим лісом («Таємничий ліс» з Едрієном Броуді)... Всі карти відкривати не буду, можу тільки сказати, що розв'язка, в якій не обійшлося без пародій на «Дівчину на мільйон доларів», «Пилу» і «Шоу Опри», не менш безглузда ніж весь фільм...
Недолугий маніяк у білій масці тероризує місто, вбиваючи недоумкуватих підлітків. Особливо налякані шестеро тінейджерів: психопат знає, що минулого літа вони збили машиною (і пограбували) незнайомого чоловіка. Єдиною, хто здатна врятуватись від загадкового злочинця, є Сідні Кембелл, дочка місцевого наркоторговця... Несподіваний успіх у публіки стрічки, знятої темношкірим актором та режисером Веянсом («Цей брудний негідник Шейм»), довів, що пародія на відомі фільми може бути не менш популярною, ніж самі об’єкти глузування. Невибаглива картина з 19-мільйонним бюджетом тільки за перший тиждень прокату принесла 42 млн. доларів, зайнявши за підсумками року сьоме місце у списку кінохітів 2000 р. (загальна сума її зборів у США сягнула 157 мільйонів). Проте шалені прибутки аж ніяк не свідчать про дотепність стрічки, у порівнянні з якою не надто вишукані «Аероплан» і «Гарячі голови» здаються зразками інтелектуального гумору.