А ви знали, що рій бджіл пролітає тисячі кілометрів за літо, аби зібрати нектар з 3 мільйонів квітів?
На виході - смачний медовий триллер.
Фільм зі старту тримає та інтригує жанровою нестабільністю.
Спочатку нам пропонують кантрі-концерт, потім приїжджають два кантрі детектива з історією про вкрадені бочки меду, далі ще веселіше - елементи боді хоррора про скальп.
Потім режисер трохи пригальмовує, аби прочитати глядачам важливу лекцію про бджіл та вулики - усе це вписується в концепцію історії.
А згодом знову шикарна музикальна пауза у виконанні робітників медового заводика.
І ти такий - а про що кіно?
А все власне і крутиться навколо медового бізнесу.
Для мене 58 хвилина фільму - легкий оммаж на Іствуда і його "Непрощенного". Одиноке дерево, знесилений Амазія і музика яка віщує чергову зміну жанра. Гряде триллер та неовестерн.
Режисерський дебют у Ендрю Патессона вдався на славу.
Автор зміг зняти цікаве кіно на стику багатьох жанрів, за що моя повага.
Наприклад, як ... він майстерно, за допомогою шведського стола, вводить глядачів в середовище поселення, де все відбувається по законам і канонам рою, чи то бджолиного, чи то людського.
Дійові особи.
Історія наповнена харизматичними персонажами.
Почнемо з Макконахі.
Його герой з рідкісним ім'ям Амазія - лідер общини, божа сила світла та добра. Макконахі як завше "нєотразім".
Прийомна дочка Катері - уперта індіанка, готова заради справедливості піти на ризики.
Поляк Чіно - то великий гег, і шкода що він, у другому акті, губиться за гратами. Але свою роль зіграє.
І родзинкою, на цьому медовому короваї, є метр Курт Рассел. Як йому пасують ролі вікових негідників у ковбойському капелюсі.
Фільм в жанрі триллер, з присмаком меду, вартий вашої уваги.
Обов'язково ще колись перегляну.
7/10.
Попередження: рецензія містить спойлери
СЛОГАН.
У кожного свій карніз.
НЕДОСИНОПСИС.
Потаскана часом та екстримальними негодами, краля по імені Саша(?), після пятимісячного траура, опиняється десь в заповідних зонах Австралії.
Звичайно, розпатлана блондіночка в клітчатій сорочці, привертає увагу мєсних хлопців, які і підкочують до неї своїх дохлих кенгуру...
А далі дивіться!
ВАЙБ.
Пісня, "boogy street", яка тихо стелиться на запилене роздоріжжя пустелі - завжди атмосферне природне явище.
Голос Лео Коена, як завше, дуже кінематографічно лягає на картинку.
СЮЖЕТ.
Мінуси і плюси.
- Дивно, але мабуть Саша живе в якомусь іншому вимірі, де не дивляться кінохи про Джіпера-Кріпера. Бо то, як вона впевнено прямує в примітивно підготовлену пастку по шаблону боді -хоррора, це пєсня.
Може профільна галочка - жінка в активному пошуку, добряче засліплює її ?
- Сюжет не новий/зациклений.
- Бекграунд Бена і його мотиви залишилися в тумані сценарію.
- Чому ім'я Саша? Оці заглядання на усе московське ніяк не випаруються з американських голів. Ще би вона достоєвського читала на Стіні троллів.
+ хоча є несподівані жанрові повороти.
+ Режисер досить швидко скидує маски. І в нас ще година чистого екстриму.
+ Пейзажі настільки інстаграмні, що аж хочеться туди, з рюкзачком.
Але, зрозуміло, що ландшафт зліплений з різних локацій, між якими сотні кеме.
Водоспад Jim Jim Falls і дощовий ліс Daintree класні!
А ще каньйони! То ващє сила. Так би і не вилазив звідти.
Але ж треба долати свого карніза!
СЦЕНИ, які запам'ятаються.
1.Буксирування тєла Саші по каньйону.
2.Джерки Дженни - коли героїня прозріла, що вона зхавала. Прям посмішка пана Ганібала Лектора.
АКТОРИ.
Дуетне кіно плюс кілька селюків австралійців.
Хімії між Терон і Еджертоном нема. Відіграли і слава богу.
АЛЛЮЗІЇ НА:
1.Ідеальна втеча.(Від Девіда Туа - там ще Йовович молоденька)
2.Поворот не туда.( Ну ви зрозуміли)
3.Джиперс Криперс.( Тут теж кубло облаштоване схоже)
4.Псіхо.( Канонізація мами)
І так далі.
РЕЖИСЕР.
Бальтазар взагалі любе завзято перти своїх героїв проти стихії. То й же "Еверест".
Але тут усе вяло. Метр відпочив на цих зйомках.
ЖАНР
Екстрим триллер+Боді хоррор.
А ще трохи драми і психологічних травм.
ОЦІНКА: 6/10
ЧИ ПЕРЕДИВЛЮСЯ?
Мабуть так.
Колись, на схилі літ, бо красоти ще ті, а Австралії мені не бачити, як власних аутбеків.