Знайдено 3 результати 
Першу частину важко назвати шедевром на всі часи, але вона була достатньо цікавою, місцями оригінальною й загалом сподобалася глядачам. І, звісно, відчувши запах грошей, автори швиденько взялися за продовження.
І що з цього вийшло? А ніщо. «Ніщо 2» — комедійний треш-бойовик для діточок. Особливо крінжовою виглядає фінальна частина, де автори вирішили схрестити «Джона Віка» та «Сам удома». Варто визнати: бойові сцени поставлені непогано, але ідея з пастками на злодіїв у закритому парку розваг — meh...
Антагоністи (а точніше, головна антагоністка) ще більш карикатурні, ніж п’яні русаки з першої частини. Головний герой намагається тримати образ бойового пенсіонера, але цього разу його затінює власний кіношний татусь.
У підсумку — ще одне кіно категорії «подивився й забув». Глянути, щоб убити час і нудьгу — можна. Згадувати з ностальгією і передивлятися знову — однозначно ні. Бо це саме той випадок, коли кіно існує не тому, що було що сказати, а тому, що було що продати.
Попередження: рецензія містить спойлери
Очікувати чогось кардинально нового від чергової «Місії» не варто. Втім, фільми цього жанру рідко коли дивують креативністю — вони віддають перевагу перевіреним шаблонам. Хіба що тепер світу загрожує не черговий супервірус чи божевільний терорист, а штучний інтелект — тема, безумовно, актуальна, але не нова. Хоча віруси й терористи теж нікуди не зникли: просто тепер загрозою є не тільки (і не стільки) вони.
Том Круз помітно постарів, але форми не втратив. Він усе ще здатен і натовкти пики поганцям, і пірнути в крижану воду, і вхопитися за шасі літака... Словом, він робить все те ж, що й раніше. Хіба що, як мені здалося, бігати став трохи менше.
Перша половина фільму — доволі неквапна, насичена до нудоти пафосними діалогами та флешбеками. У другій нарешті додається трохи екшену, який розбавляє балачки й веде до передбачуваного фіналу. Фільм є прямим продовженням попередньої частини, тож здогадатися, чим усе завершиться, не складно.
Утім, одна річ мене все ж здивувала — відвертий самоповтор. У якийсь момент дуже хотілося вигукнути знамениту мемну фразу: «Це ж було вже!» Особливо під час сцени погоні на кукурудзниках, яка до болю нагадує переслідування із шостого фільму. Єдина різниця: тоді ганялися на гелікоптерах. Так, сцена знята ефектно, але... це ж було вже!
Ще один момент: коли літаки влітають у каньйон, важко не помітити надто очевидну відсилку до «Меверіка». Можливо, це свідома пасхалка від творців — не знаю.
А от чого у фільмі справді не було — так це класичних автомобільних погонь міськими вулицями. Була одна коротка — на джипах у печері, але настільки скромна, що згадувати її навіть ніяково. І, щиро кажучи, це тільки плюс: міські погоні вже давно приїлися.
Вкотре ловлю себе на думці, що дивлюся чергову частину «Місії» радше з поваги до франшизи та теплих спогадів про минулі фільми. Для того, щоб убити час — згодиться. Стрічка не є поганою, вона просто надто передбачувана. І я щиро сподіваюся, що вона справді остання. Бо скільки можна жувати жуйку, яка давно втратила смак?
Новина про вихід другої частини "Аудитора" викликала у мене водночас і зацікавлення, і настороженість. У кінематографі дуже часто продовження не дотягує до встановленої попереднім фільмом планки. На жаль, "Аудитор 2" не став приємним виключенням.
Якщо перший фільм підкупав своєю нестандартною зав'язкою, цікавим сюжетом, розвитком і взаємодією головного героя з іншими людьми, то фільм другий здався мені абсолютно банальним, клішованим бойовичком. Так, у "Аудиторі" теж вистачало типових для цього жанру кліше - можна згадати перестрілку і драматичну зустріч братів. Але, як я вже зазначив, сюжет компенсовував ці недоліки.
В "Аудиторі 2" сюжет здається відверто висмоктаним з пальця і абсолютно недолугим. Самого Аудитора повністю затьмарює його надмірно імпульсивний (а часом і відверто психований) брат. Реалізм і логіка теж кульгають на обидві ноги. Інколи я запитував себе: це все ще "Аудитор", чи вже якийсь черговий "Джон Вік ... "?
Висновок: сиквел вийшов геть слабеньким і необов'язковим. Автори однозначно могли написати кращий сценарій, але вирішили не заморочуватись. Так, це не настільки огидна картина, що її хочеться якнайшвидше вимкнути і стерти з пам'яті. Але і якоїсь цінності в ній абсолютно немає. Я відношу цей фільм до категорії "на один раз" - подивився і забув.