Знайдено 23 результати 
Візуально фільм прекрасний, спостерігати було одне задоволення (максимально різноманітний в цьому плані). В цьому Коппола молодець. А ось сценарно було трохи дивно, так як сюжет скакав без пояснень як так сталось, що вводило мене в ступор під час перегляду. Персонажі наче і розкриті, але їм наче чогось не вистачало (особливо двум головним, тому за другорядними мені було більш цікаво спостерігати). Є багато цікавих думок, але для мене це було наче хаотичне цитування різних постатей щоб було, а не з конкретною ціллю.
Попередження: рецензія містить спойлери
Мені сподобалась ідея (те що головному герою треба вбити антагоністів, щоб повернути кохану), саундтрек тут хороший та антагоніст інтригує. Це все з плюсів. Першу половину фільму можна було скоротити в два рази і нічого б не змінилось, так як закохана парочка весь час цілуються та бухають, а потім, після їх смерті, протагоніст ходить туда-сюда як амеба. Плюс як можна співчувати двом наркошам, про яких за велику кількість екранного часу ми нічого не дізнались. В оригіналі ти співпереживаєш, бо головний герой робить добро крім того, що він стає вбивцею. + його та його кохану вбивають по факту ні за що.
Головна двіжуха починається лише в третьому акті, це все що тут хоч якось цікаво дивитись. Так що сценарій повне гімно (в оригінальному фільмі сценарій хоч і клішований, але структурно правильно та добре прописаний). Через що фільм сам по собі нудний.
По постановці, режисурі та сюжетно чисто продукт свого часу, який увібрав в себе всі елементи фільмів 90-х. Картина не погана, не дратує, але нічим мене не вражає (сценарій клішований (ну ви послухайте ці діалоги, ну камон), а візуально - таке бачила вже в багатьох інших фільмах).
Глянула чисто щоб зрівняти з ремейком.
Не поганий фільм не дивлячись на рейтинг. Перша половина прям жорстка сімейна драма, де ти розумієш чому так, але все одно максимально засуджуєш. А коли вводять демонічну хрінь, то вона якось не так природньо виглядає в фільмі як повинно бути, хоч і зрозуміло нашо це вводять (думаю діло не в досить вмілій режисурі, так як деякі рішення впродовж фільму були дивними). Проте інтрига добре витримана і персонажі добре пропрацьовані.
Я навіть на бал би більше оцінку поставила, але третій акт в'яленький був.
Висновок: моліться два рази на день і ніякий демон вас не вкусить.
Можу з впевненістю сказати, що це найкраща робота Бертона за останні 10 років. Є речі які працюють краще ніж в першій частині (наприклад, нарешті самого Бітлджюса було досатньо багато щоб виправдати назву фільму; потойбічний світ мені сподобався більше, так як нам показали на цей раз його більше; атмосфера майже така сама як в старих фільмах режисера; більше цікавих персонажів), а є гірші (наприклад, персонаж Моніки хоч і прикольний мені, але абсолютно не впливає на сюжет). Тут половина жартів працювала на мене, половина ні. По факту мені і перша частина не дуже сподобалась, на один раз скажемо так. Тут я трохи більше кайфонула.
Напочатку фільм йшов майже ідентично з оригіналом (розбіжності були мінімальні), зберігаючи головну ідею. Потім почали поступово викривати інтригу, яка була у попередника (і я така: ну окей, нехай буде). Але в третьому акті все пішло по одному місці і фільм перетворився на типовий американський жахастик, зате з хепіендом, а герої то, в принципі, навіть не змінились як особистості (не виросли над собою). Тут треба було або зберігати ідею оригінального фільму до кінця, або переписати персонажів в кінці.
Оригінал також був далеко не ідеальним, але з хорошою ідеєю та посилом, якого притримався до кінця.
Ця версія позиціонує себе як документальний в художньому стилі, тому пасажири тут як «ширма». А ось постановка та технічні елементи тут хороші. Добре показане зіткнення, хаос, паніка, поступове занурення, робота екіпажу… Кемерон не маленьку кількість сцен собі «запозичів».
Тут добре прописані персонажі тому з їхньою драмою все добре. Проте фільм не відчувається як фільм катастрофа, бо все йшло надто рівно після зіткнення, немає паніки, хаоса, усі члени екіпажу та пасажири діють згідно наказів капітана. Остання сцена хороша, хоч виглядає театрально.
Простенький, стандартний сюжет, хоч ідея з роботами прикольна. Потішно було спостерігати, не більше. І то, не через самі жарти, а через гру акторів (вони то старались на славу), особливо за дуетом двух лиходіїв. Єдине, як на мене підкачав третій акт, дуже довго була сцена погоні. Настільки довго, що мені набридло і я вже перематувала фільм.
Постановка та режисура на висоті, давно такого задоволення від картини не отримувала. Прайс тут відривається на повну, достатньо різний і кожну свою секунду цікавий. Вбивства тут окремий вид задоволення. Незалежно від того знайомий глядач з творами Шекспіра чи ні, сцени помсти досить потішні як на мене, криваві та не обділені самобутності, незалежно від того на що спираються.
Подобається мені коли у фільмах присутня доля театральності, та і сучасним жахам не вистачає того нахабства яке було тоді.
Примітивний сюжет (але то ще ок, зважаючи на вік картини), відсутність цікавих візуальних рішень (крім пару моментів) та камерність робить фільм далеко не найкращим представником фантастики того часу. Оператор то там то сям грається з різким приближенням камери. Мені подобається Бава, як режисер, але це не найкраща його робота, картина просто норм.
+бал поставила тільки через хорошу ідею кінцівки.
Слешер, аля П'ятниця 13 на мінімалках. Ідея з тим, що за 90% фільму глядач спостерігає збоку маніяка, прикольна сама по собі (особливо при копійочному бюджеті), але це ж саме і губить фільм, так як за ходінням туди-сюди швидко набридає споглядати. Сюжет дурний, швидка зв'язка, персонажі максимально не цікаві.
Якби зробили трешачок або короткоментражку, то фільм би від цього врази виграв, бо відчувається штучно розтягнутим.
Такий собі трешачок стилізований під фільми жахів 70-80-их років (хоч дійство і відбувається в сучасності). Коли він двигається в цьому напрямку виглядає все і цікаво і кумедно, але як тільки починається щось серйозне відбуватись по сюжету, то інтерес одразу падає.
Відчувається, що у режисера досвіду не так багато, бо якось трохи скуто. Чи то може через вікові обмеження або малий бюджет, але все одно.
Цікавий експіріенс, можливо навіть коли перегляну картину.
Перша половина фільму хороша. Хоч наче і типовий жахастик, але сценарно все побудовано достатньо добре, щоб тримати увагу. Персонажі (основні) добре прописані, за ними справді цікаво спостерігати. Головна героїня максимально приємна, старається бути хорошою мачухою.
Друга половина фільму перетворюється на Астрал на мінімалках. Я в принципі не проти, що вони копіюють ідею, але з бюджетом значно більшим, нам вже не пропонують нічого цікавого ні візуально, ні сюжетно, ні достойних скрімерів.
Режисер у погоні, щоб бути не таким як усі (ууу, я особливий, я роблю арт-хаус) в плані "картинки" не особливо париться за сюжет. Плюс його стиль хоч і робить атмосферу, але не скрізь підходить фільму, як на мене. Тому початок хоч і цікавий (більш менш атмосфери пристойної наганяли з маніяком (що він такий геній маніпулятор), але третій акт повністю злитий (ніякий він не геній маніпулятор, а третьосортний антагоніст).
Кейдж крінжанутий в плані акторської гри (навіть не смішно за цим спостерігати).