Знайдено 6 результатів 
Перша та остання серії найбільш нудні,так як перша якась хаотична сюжетно, а в останній сприймається мною як лишня (хоча такою не є), бо головне вже показали. Найкраща була серія з глухим хлопцем, так як це єдина жертва Дамера яка нормально була розкрита, тому у глядача найбільше емоційної прив'язаності саме до цього персонажа, через що його найбільш шкода. Добре, що незалежно від того що творці серіалу намагались копнути у причини дій Дамера, все одно він сприймається як монстр. Цікаво, що серіал не тільки розповідає біографію, а й торкається інших тем (наприклад, расизм, бездіяльність поліції, як вбивця впливає на інших людей).
Окремо виділю музичний супровід,так як доволі вдало передає настрій серіалу.
Мені сподобалась більше ніж перша частина. Приємна операторська робота, гарні кадри та освітлення, нормальний монтаж. Актори грають добре (Таісса топ), діалоги стандартні (нічого геніального, але не повне гімно). Сам фільм не затягнутий, наче лишніх сцен не було. Сама Валак наче її було багато (часто з'являлась), але не достатньо для мене (не достатньо могутня щоб я могла повністю кайфонути). Є погрішності, такі як перетримані пару сцени, або багато лякалок, щоб підтримувати напругу глядача.
Деяка недомовленість в сюжеті доволі приємна, так як глядача не тримають за дурнів, плюс самому цікаво доповнювати прогалини своїми версіями. На противагу цьому, чи то менталітет корейців відмінний від нашого чи то лінь сценаристів, але засмучують інші сюжетні ходи (наприклад, як швидко люди відвернулись від головної героїні). Були цікаві візуальні рішення, що насичувати картину та підкреслювали атмосферу. Поворотний поворот норм, персонажі норм прописані (не дивлячись на деяку недомовленість, мені більшого і не хотілось).
Загалом, міцний трилер, який особливо нічого нового в жанр не привносить, але приємно скрасить вечір.
Багато політичного підґрунтя та являється пропагандою Геббельса, через що до половини персонажів відуваєш відразу. До іншої половини нічого, так як в них не було достатньо екранного часу, щоб перейнятися симпатією, тому їхня драма після другої половини виглядає натягнутою.
Більш-менш чіпляють сцени паніки та моменти які запозичив собі Кемерон. Деякі сцени недожали та фізично не відчувається, що кораблю щось загрозує, коли він тільки врізався (відсутність відчаю в очах наприклад). Технічну частину фільму можна вибачити, а ось непророблену драму ні.
Проте цікаво, що корабель який показано в фільмі в 1945 був потоплений англійською авіацією. Через що на ньому загинуло приблизно 5000 осіб.
Візуал який усі так хвалять мені вже здається трохи заїжджений. Атмосферою нагадало «Сонцестояння», але якщо у Астера треба було бути трохи уважнішим під час перегляду, то тут усе явне одразу. По сюжету звичайний фільм становлення героя з посилом про природу.
Особисто для мене було б краще і більш шокуюче якщо б фінал залишився без поворотного повороту (без хеппі енду) та не вистачало духу лицарства, суцільний фольклор і містика. Але не дивлячить ні на що, мені було цікаво та приємно скрасило вечір.
Під час перегляду не могла не порівнювати з мультверсією дісней. На не особливо грамотний екшн можна зробити скидку, так як 38-ий рік все таки. Проте Робін та його шайка наче стая навіжених дикарів, так як те, що він допомагає бідним не показали.
Проникнутись атмосферою диктатури не виходить, тому що погано показано відчай людей та дій з боку влади. Симпатизувати Робіну в мене не вийшло, так як час від часу поводив себе не благородно. Принц Джон тут вийшов цікавіший ніж в мульті, Рейнс додав персонажу якогось шарму.
Ту індивідуальність яку додали персонажам, тоді ще була може не банальна, але зараз це виглядає клішовано. Проте картинка пропитана «Шервудським лісом», що додає + до атмосфери.