Політичний фільм про події 1971 в США, коли журналісти отримали секретну інформацію про реальний стан ситуації у Вєтнамі про який замовчувала влада.

Режисер Стівен Спілберг, чудові декорації, костюми, актори (Меріл Стріп, Том Генкс, Сара Полсон та ін.).
Неперевершена сцена з типографії, демонстрація набору та друку газети.
Та і в цілому правдоподібно показана робота видавництва газети, зокрема The Washington Post. Це частинка історії розрекламованої демократії та свободи слова США. Але нашому глядачу це все ж таки далека тема.
Тому висока оцінка лише за подачу, а не за зміст.
Закінчується фільм іншим політичним скандалом США, коли у готелі "Вотергейт" охоронець помічає постороніх осіб у офісі Демократичної партії.

Перегляд у категорії "Номінанти на Оскар". 90 церемонія 2018 року.
2 номінацій у категоріях "Найкращий фільм", "Найкраща акторка".

Все мало закінчитись у попередній частині... Як на мене сценарне "воскресіння" недолуге, але дало можливість заробити гарний гонорар за невелику роль для Джимі Лі Кертіс)
За сюжетом, нам розповідають, що Лорі Строуд в кінці попереднього фільму вбила не Майкла Меєрса, а не виного поліцейського. Її помістили до лікарні, де вона чекає на Меєрса, він приходить і (СПОЙЛЕР) ... вбиває її.

Далі починається нові пригоди вбивці) Він повертається у свій дім, але там вирішили знімати реаліті шоу, відповідно він незаплановано стає одним з учасників і крамсає тут непроханих гостей.
З попередньої частини залишився ще син Лорі Строуд, тому дивно, чому маніяк полює не на нього.

Це дешевенький жахастик однозначно є класикою, і як на мене засновником піджанру, де антагоністи/маніяки жорстоко крамсають своїх жертв. Як "перший трилер" фільм "Психо" у 1960, так і цей фільм 1974 року вивів цей жанр на новий рівень, він реально моторошний та жорстокий. Творці пішли на цей ризик, кинувши вкилик глядачам та всім комісіям, що забороняли демонстрацію.

Прихильники жанру обовязково мусять ознайомлюватись з такими новаторами жахастиків.

Якщо з усього тексту відгуку ви змогли прочитати одне слово, то проблеми не у мене)))

Перезапуск серії. Події фільму відбуваються через 20 років після подій другого фільму. Всі інші фільми до уваги не беруться. Цікаво, що і в реальному житті пройшло 20 років з моменту виходу першої частини.
Представник фільмів кінця 90-их - початку 00-их. І картинка це чітко передає. Побачиши будь-яку сцену з фільму Ви безпомилково вгадаєте період його виходу. Це час фільмів "Крик", "Я знаю, що ви скоїли минуло літа" та подібних.

Повернення головної героїні у виконанні Джемі Лі Кертіс. У ролі її сина молодий Джош Гартнетт, для якого той рік став реальним проривом, адже окрім цього фільму вийшов ще "Факультет".

Лорі Строуд змінила імя, , має сина, переїхала в інше місто, працює викладачем у приватній школі. Напередодні Гелловіна її досі мучать жахи, але цьогоріч жах буде реальним, адже повертається Майкл Мейерс!

Фінал фільму став би чудовим завершенням франшизи... але згодом буде ще не одне продовження.
Кіно мені сподобалось.

Вечір кінокласики. Переглядаючи цикл телепередач "Арґумент-кіно" натрапив на фільм Акіри Куросави "7 самураїв" (1954). Років 15 тому бачив "Йоджімбо" (Тілоохоронець) (1961), який дуже вразив та сподобався. Також ще бачив "Свгата Сансіро" (1945), "Ран" (1985), "Сни Акіри Куросави" (1990), які принаймні тоді мені не дуже сподобались.
До перегляду запросив дітлахів, дочку 11 та сина 7 років (ще по перегляді з дочкою кінострічки "Кімната" 1960 року переконався, що навіть на стільки здавалось вже старі фільми можуть бути актуальні та цікаві навіть дітям) Спочатку вони скептично сприйняли цю ідею (щось дуже старе та чорно-біле), але по мірі розвитку сюжету їм ставало дедалі цікавіше і хотілось побачити чим все закінчиться. Перегляд ми розтягли на три вечори, вийшов такий собі міні-серіал. Адже загальний хронометраж 3 години 26 хвилин.

Сюжет.
1587 рік. Селяни потерпають від набігів розбійників, що забирають урожай. Тоді на загальних зборах (звучить ніби мова про ОСББ) приймають рішення відправитисвоїх представників у місто, щоб найняти для захисту самураїв. Але їхній "бюджет" дуже обмежений, тому найняти можуть лише зовсім відчайдушних захисників.

Ще по перегляду фільму "Тілоохоронець" (1961) відмітив дуже реалістичні сцени поєдинків мечників. Це не, як у сучасних фільмах 20-хвилинне фехтування з перемінним успіхом, а бій, що триває лічені секунди (максимум хвилини). Всього-навсього 2-3 атаки, де вирішує все перший пропущений удар.
І це лише один малесенький нюанс з маси цікавих ходів (сюжетних, операторських і т.п.), які згодом стали наслідуваними у кінематографі.
Однозначно фільм рекомендую для ознайомлення з кіноместецтвом.

Також планую до перегляду римейки "Неперевершена сімка" (версія 1960 та 2016 років).

Трилер на вечір. Щось подібне до "Телефонної будки", що більшість подій відбуваються у одній локації.

Чудове роуд-муві, але пішки)
Американський лікар, дізнається, що його син загинув на початку паломництва по Шляху Святого Якова. І тут починається подорож батька...
Інколи у нашому буремному та гамірному житті хочеться усамітнитись, залишитись сам на сам з своїми думками і у цьому допомагає ходьба. Не сідаєш у авто, не йдеш на зупинку громадського транспорта, а просто йдеш до потрібної точки. І цих 30-60 хв. вистачає, щоб відволіктись, подумати, планувати, мріяти. А після цього фільму Ви захочети піти як мінімум на 1-2 дні)))
Головний герой отримує свій досвід, має певну ціль, заводить нові знайомства, це гарне кіно, що надихає.

1929 рік. Німецька сімя, залишає все і переїжджає на Галапагоські острови, де ще до них посилився доктор Рітер з дружиною. Він пише філософську працю та розраховував на усамітнення. Згодом туди ж прибуває баронеса, яка стає джерелом проблем на острові...
Це кіно про виживання в скрутних обставинах, жахливі людські якості, що хоч не хоч наводять на певні роздуми та висновки.
Режесер Рон Говард відомий за багатьма чудовими фільмами (Зворотня тяга, Аполон 13, Ігри розуму, Нокдаун, Код да Вінчі, Гонка).
Задіяні відомі актори: Джуд Лоу, Ана де Армас, Ванесса Кірбі, Даніель Брюль, Сідні Свіні.
Відзначу Джуда Лоу та Ану де Арамс, якій дійсно вдається викликати негативні емоції у глядача.
Цікавий факт, що фільм знятий за реальними подіями.

Рекомендую. Фільм який триматиме в напрузі впродовж усього перегляду.
Сімя орендує будиночок для відпочинку на вихідні. Першого ж вечора до них завітають підозрілі гості, після чого буде відбуватись безліч подій, що важко пояснити.
У Вашій голові буде маса варіантів про причини подій, майбутній хід сюжету і т.п. Але фільм інтригує і не розкриває карт усі дві з половиною години. А коли ти вже певен, що це кіно може мати якийсь тупий, не логічний фінал, як це інколи буває ми отримуємо гарне завершення.
Нагадує стиль Найта Шямалана, але це дещо інше.
В головних ролях: Джулія Робертс, Магершала Алі, Ітан Гоук та Кевін Бейкон.

Класична мелодрама. Головний герой вдівець, що веде популярну колонку корисних порад, самостійно виховує дітей. Випадково знайомиться з жінкою, що пробуджує у ньому почуття, схоже що це взаємно, але того ж дня у родинному колі його рідний брат представляє її, як свою нову дівчину...
Далі все за законами жанру.
В головних ролях Стів Керелл, якого я ще в дитинстві запамятав по ролі ведучого новин у фільмі "Брюс всемогутній" та Жульєт Бінош.
Чудовий варіант для романтичного вечірнього перегляду.
Доречі, адаптована назва чудово передає суть фільму та продасться значно краще ніж "Ден у реальному житті".

Це історичний фільм, що оповідає, про рятувальну операцію по евакуації англійських військових з території Франції під час Другої світової війни.
Оповідь ведеться з трьох точок зору. Представника суші - піхотинця, що шукає шлях до порятунку. Пілота винищувача, що демонструє глядачу повітряні бої та допомогу цивільних у морі.
Як на мене мінус, що події ці не паралельні, а відбуваються в різні часові проміжки і згодом переплітаються.
Як на мене фільм не передає усього масштабу евакуації, він так би мовити, точково демонструє ті події у трьох стихіях, що все ж доволі оригінально і реалістично.
Вирішив переглянути одразу після фільму "Темні часи" про Уінстона Черчіля, який закінчується згадкою про операцію "Дюнкерк". Та був представлений на Оскарі того ж року, що і "Дюнкерк".
Люблю режисера Крітофера Нолана за "Темного лицара", "Початок" та "Інтерстеллар".
Це кіно іншого жанру, але однозначно буде цікаве всім прихильникам військового кіно.
Нолан також задіяв акторів з якими раніше неодноразово працював Том Гарді, Кілліан Мерфі.
Перегляд у категорії "Номінанти на Оскар". 90 церемонія 2018 року.
5 номінацій у категоріях "Найкращий фільм", "Найкращий режисер", "Найкраща музика", "Найкращий художник-постановник", "Найкращий оператор",.
Перемога у 3 категоріях "Найкращий монтаж", "Найкращий звук", "Найкращий звуковий монтаж".

Пройшло 6 років за сюжетом і за реальним часом від попередньої частини. Це завершення історії Джеймі Строуд. Її викрав культ і хотів принести в жертву її дитину.
Тут зявляється персонаж Томми Дойл з першого фільму, що тоді був маленьким хлопчиком за яким приглядала Лоррі Строуд.
Далі відбувається чорті-що, все запутано, хто кому який родич, що це за культ і т.п. Найгірша частина франшизи.
Глядачі в останнє бачать доктора Луміса, актор помер у 1995 році.

Пройшов рік і Майкл Меєрс продовжує полювання на племінницю Джеймі. Хоч після пережитого у попередній частині вона перестала говорити, але набула здібності бачити очима Майкла Меєрса. Невтомний доктор Луміс продовжує намагання зупинити вбивцю.
Фільм ніякий. Це провал. А ще не зрозуміла та не розкрита тема з Людиною в чорному і т.п.

Майкл Меєрс повертається! Це пряме продовження другого фільму, події відбуваються через 10 років. Меєрс хоче вбити свою племіницю Джеймі Ллойд, дочку його сестри Лоррі Строуд.
Типовий жахастик 80-их, але який все таки шокуючий фінал!