Одне за іншим схиляються руські князівства перед полчищами монголо-татар. На західних Галицько-Волинських землях осіли тисячі людей, що рятуються від жорстокості завойовників. На деякий час князю Данилу вдається зберігати відносну незалежність. Але Батий закликає Данила в Орду.
Гордістю, сміливістю суджень князь справляє на хана велике враження, і той відпускає його з миром, даруючи ярлик на княжіння в Галичі. Повернувшись на батьківщину, Данило починає готуватися до війни з Ордою: укладає союз з угорським королем, залучає на свою сторону литовців, поляків і німецьких хрестоносців. Але Папа Римський забороняє західним державам воювати з Батиєм. А у Данила часу на роздуми вже немає: татари вторгаються на Галичину. Дружинна князя приймає бій.
Перша половина 11 століття. Після смерті великого київського князя Володимира Святославича починається боротьба за Київ між його синами. В ній перемагає один з них — Ярослав. Доба його княжіння була «золотим віком» Русі.
Фільм отримав приз і диплом журі на ВКФ у Талліні 1982 року. Двосерійне кіно.
Мови: московська; можливо для прокату в Україні дублювали, якщо так, це дублювання напевно втрачене. Наявне закадрове українське озвучення року 2020 року для Воля Cinema (закадрове, тобто чутно москальську)
Фільм у поетичній формі літописів і переказів розповідає історію княгині Ольги, керманички Київської Русі кінця IX — початку X століть. Це розповіді трьох людей, що по-різному ставляться до Ольги: ченця Арефи, ключниці Малуші та онука Володимира.
Режисер хотів фільмувати українською, але окупаційна російсько-комуністачна влада відмовила. Тож знято російською. У 2015 фільм дублювали українською.
Екранізація твору Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом» з циклу «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Це весела історія про те, як у різдвяну ніч в українському селі поблизу Диканьки всіх поплутав чорт, якого запросила в гості незабутня пані Солоха, про те, як коваль Вакула, осідлавши біса, зумів привезти своїй коханій Оксані «черевички», взявши їх у самої цариці в Петербурзі.
Аудіовізуальна симфонія про індустріальне, аграрне та культурне життя Донбасу першої радянської п’ятирічки. Особливий акцент фільм робить на антирелігійні кампанії, агітаційних марші, а також фізкультурний побут доби. Перший звуковий фільм українського кіно Авангардист та апологет неігрового кіно Дзиґа Вертов з соратниками-кіноками Михаїлом Кауфманом та Єлізавєтою Свіловою переїхав працювати в Україну на ВУФКУ в 1927 році. Тут йому вдалося зняти три фільми й саме тут, в «Людині з кіноапаратом» (1929), вдалося реалізувати його давні задуми та експерименти описані ще в його першому маніфесті 1918 року. Проте лише в «Ентузіязмі» вдалося вперше створити давно омріяний звуковий (радіо-, тон-) фільм.
Фільм О. Довженка «Земля» є одним з найвідоміших радянських фільмів. Це гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка працює на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя. Середовище і люди — єдине і нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд непохитним. Символіка Довженка була тісно пов'язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів московських аванґардистів (формалістів) 20-х років.
Фільм розповідає про придушення військами Центральної Ради більшовицького повстання на київському заводі «Арсенал». У радянському міфі повстання на «Арсеналі» є чи не ключовим епізодом у сюжеті більшовицького мучеництва в Україні. Утім, слід пам’ятати, що повстання було не так народним бунтом киян проти Центральної Ради, як виступом проти неї російських робітників, підбурених більшовиками, що змагалися за владу в Україні.
Сюжет фільму охоплює дві тисячі років буття і розповідає про багато етапів історії України: скіфи і варяги, війни українських козаків з польською шляхтою, гайдамацька вольщина, Перша світова війна 1914—1918 р.р., боротьба Української Народньої Республіки з більшовиками, більшовицький рух і протистоячий йому рух гайдамаків-націоналістів на чолі з Симоном Петлюрою, білоукраїнська еміграція. Ці етапи, викладені у 12-ти епізодах, об'єднані однією постаттю діда, що є уособленням патріархального селянства з його вірою у минулі цінності та байдужого до революційних змін. Онуки діда — Павло і Тиміш — традиційно в дусі аґітпропу протиставлені один одному. Молодший — контрреволюціонер, націоналіст, у конфлікті з владою і законом, емігрує до Праги і отримує завдання. Старший, Тиміш, приєднується до більшовиків, зрозумівши глибинну суть легенди про гайдамацький скарб — все багатство земля. Сам дід не впорається з завданням, що його доручає молодший онук — підірвати більшовицький потяг. Його підбирають молоді пасажири і він погоджується їхати з ними у непевне світле майбутнє.
Винахідник Шурік намагається побудувати машину часу. Одного разу під час її чергового випробування він отримує удар струмом і йому примарилось, що випробування пройшли успішно.
Скликавши доньок, король Лір з'явився до них із заздалегідь обдуманим наміром відмовитися від своєї великої влади, розділивши її тягар між ними. Влада - ніщо в порівнянні з тим, що знає Лір. Ще меншу цінність представляє для нього людина. Просидівши на троні стільки років він повірив в свою обраність, в те що його мудрість перевершує абсолютно все відоме людям, вирішив, що може одного себе протиставити цілому світлу...
Фільм, створений за однойменною повістю Михайла Коцюбинського, розповідає про життя гуцулів у минулому. Палійчуки й Гутенюки – два роди, які смертельно ворогують. Але поки батьки сипали прокльони, їхні діти, Іван і Марічка, відкрили у собі почуття, сильніші за ворожнечу.
